Морфологическая диагностика опухолей молочной железы – ​решающий этап при обследовании пациентки

Автори:
wm
Автори:
Морфологическая диагностика опухолей молочной железы – ​решающий этап при обследовании пациентки
22.10.2017


Морфологическая диагностика опухолей молочной железы – ​решающий этап при обследовании пациенткиВ настоящее время злокачественные опухоли молочной железы являются наиболее частыми патологиями из всех известных онкологических заболеваний у женщин не только в Украине, но и во всем мире. По уточненным данным Бюллетеня Национального канцер-регистра Украины, в 2015 г. в нашей стране раком молочной железы (РМЖ) заболело 14 332 женщины, а умерло ​5863.

Такая ситуация весьма тревожна, и мы, онкологи, пытаемся информировать об этом наше общество с целью донести самые важные знания о различных опухолях молочной железы до женщин, чтобы они знали, как себя вести при обнаружении какого-то уплотнения или узла в этом органе. Для уточнения характера процесса необходимо обратиться к врачу, который поставит диагноз и назначит адекватное лечение.

Обнаружение опухолевидного образования в молочной железе еще не значит, что оно обязательно представляет собой раковую опухоль.

Так, иногда женщины, выявившие в молочной железе какой-то узел, не решаются пойти на прием к врачу, чем обрекают себя на неизвестность и, возможно, совершенно беспочвенные волнения. Ведь в молочной железе развиваются и неопухолевые процессы – ​воспалительные острые заболевания (маститы), которые сопровождаются повышением температуры, покраснением железы, отеком. Такой набор клинических симптомов позволяет врачу предпринять рациональную противовоспалительную терапию и вылечить больную.

Хронические воспалительные заболевания имеют другие клинические проявления, и их иногда сложно дифференцировать с доброкачественными и злокачественными опухолевыми процессами.

Кроме того, диффузный фиброаденоматоз, кисты молочной железы представляют собой доброкачественные заболевания, которые также можно успешно лечить.

Важно подчеркнуть, что у молодых девушек в молочной железе иногда развиваются фиброаденомы. Они относятся к доброкачественным опухолям, которые лечатся оперативным методом, после чего женщины считаются здоровыми, могут работать и иметь детей.

Врач онкологического учреждения, прежде чем назначить специальное лечение, должен убедиться в правильности поставленного диагноза, используя результаты клинического и рентгенологического (УЗИ или мамографии) исследований. Изучить структуру новообразования, поставить точный диагноз и определить биологические потенциал опухоли позволяет использование морфологического метода. Для этого из опухолевидного новообразования молочной железы с помощью пункционной биопсии тонкой иглой получают материал для цитологического исследования, результаты которого становятся известны уже в течение 1-2 ч.

Цитопатолог, изучив диаг­ностический материал под микроскопом, устанавливает характер роста патологического процесса (доброкачественный или злокачественный), определяет генез – ​эпителиальный или мезенхимальный, указывает на гистологический тип опухоли и степень дифференцировки. Только после этого врач принимает решение об оптимальном лечении.

При пункции толстой иглой получают небольшой кусочек ткани для гистологического исследования, в процессе выполнения которого изучаются все те параметры, что и при цитологическом исследовании, но указывается и распространенность опухолевого поражения.

Современные противоопухолевые химиопрепараты назначают при известных иммуноцитохимических или иммуногистохимических показателях злокачественной опухоли. Для этого применяют специальные методики исследований с использованием моноклональных антител. Они позволяют определить статус рецепторов гормонов для эстрогена и прогестерона. Кроме того, изучается наличие в опухолевой ткани белка HER2/neu, который участвует в росте клеток. Исследуют также белок Кі-67, по наличию которого судят о пролиферации клеток опухоли и прогнозе. По данным анализа перечисленных иммуногистохимических реакций определяют подтип РМЖ. С учетом всех результатов исследования назначается соответствующая химиотерапия и оперативное лечение.

При всех имеющихся методах лечения РМЖ наилучший результат наблюдается в тех случаях, когда опухоль диагностируется в ранней стадии. Это означает, что каждая женщина должна внимательно относиться к своему здоровью и при выявлении участка уплотнения или узла в молочной железе обязательно прийти к врачу на консультацию и тщательно обследоваться.

Клиническая практика убедительно доказала, что ранняя диагностика и адекватное лечение при РМЖ позволяют женщине продлить полноценную творческую жизнь на многие годы, а иногда и на несколько десятилетий.

Спеціальний випуск тематичного номеру газети «Здоров’я України» «Онкологія, гематологія, хіміотерапія» 2017 р.
 

Матеріали по темі

Авторы: Э.М. Ходош, к. мед. н., доцент Харьковской медицинской академии последипломного образования, КНП «Городская клиническая больницы № 13» Харьковского городского совета, член Европейского респираторного общества (European Respiratory Society – ​ЕRS), В.С. Крутько, д. мед. н., профессор, кафедра фтизиатрии и пульмонологии Харьковской медицинской академии последипломного образования; О.К. Яковенко, к. мед. н., заведующий отделением пульмонологии КП «Волынская […]

26.07.2020 Стаття у форматі PDF Нирковоклітинний рак (НКР) є найпоширенішою формою раку нирки і становить близько 80-85% усіх злоякісних уражень органа. У структурі онкологічної захворюваності дорослого населення на патологію припадає 2-3% усіх випадків злоякісних пухлин (B.I. Rini et al., 2009). Щороку у світі реєструють близько 209 тис. нових випадків захворювання та 102 тис. смертей від НКР. Стурбованість онкологів викликає той […]

Авторы: J.B.A.G. Haanen, F. Carbonnel, C. Robert та ін. 25.07.2020 Стаття у форматі PDF Клінічні настанови Європейського товариства медичної онкології щодо діагностики, лікування та подальшого спостереження пацієнтів Продовження. Початок у № 2 (63), 2020 р., стор. 30-32.  Шлунково-кишкова токсичність, пов’язана з імунотерапією Шлунково-кишкова токсичність антитіл проти CTLA4 Захворюваність. Діарея виникала у 27-54% хворих на рак, які отримували анти-CTLA4-препарати [35]. Здебільшого повідомляють, що приблизно третина […]

22.07.2020 Стаття у форматі PDF Національна онкологічна мережа США (National Comprehensive Cancer Network, NCCN) розробила рекомендації для пацієнтів з меланомою у форматі брошури, у якій хворий може знайти відповіді на найпоширеніші запитання. Основною метою проєкту є покращення догляду за онкологічними пацієнтами та забезпечення високого рівня якості їх життя. Ці рекомендації базуються на практичних настановах NCCN та містять найактуальнішу інформацію, яка відповідає останнім оновленим […]

Авторы: H.O. Al-Shamsi, W. Alhazzani, A. Alhuraiji та ін. 18.06.2020 Виникнення хвороби, зумовленої коронавірусом 2019 (COVID-19), спричинило глобальну надзвичайну ситуацію в системі охорони здоров’я. У грудні 2019 р. спалах респіраторного захворювання, спричинений новим коронавірусом, вперше був виявлений у Китаї і відтоді поширився на понад 150 країн [1]. Інфекція отримала назву тяжкого гострого респіраторного синдрому коронавірусу-2 (SARS-CoV-2). Вона має філогенетичну схожість з SARS-CoV-3, що викликала пандемію SARS у 2002 […]

Авторы:J.B.A.G. Haanen, F. Carbonnel, C. Robert та ін. 17.06.2020   Стаття у форматі PDF Загальні аспекти застосування блокаторів імунних контрольних точок Захворюваність та епідеміологія Імунотерапія моноклональними антитілами (МоАТ), спрямована на цитотоксичний Т-лімфоцитасоційований антиген 4 (CTLA4), програмований білок клітинної смерті-1 (PD-1) і його ліганд (PD-L1), стає стандартом лікування для щоразу більшої кількості пацієнтів та супроводжується імовірним розвитком ускладнень. Частота токсичності змінюється залежно від імунної […]

16.06.2020 Стаття у форматі PDF Клінічні рекомендації NCCN стосовно меланоми шкіри були істотно переглянуті протягом останніх кількох років у відповідь на нові дані про терапію інгібіторами імунних контрольних точок і BRAF-орієнтовану терапію. У цій статті узагальнено дані та обґрунтування, що підтверджують значні зміни рекомендацій щодо системного ад’ювантного лікування не тільки оперованих пацієнтів, а і тих, у кого виявлено нерезектабельну хворобу або віддалені метастази. Деякі рекомендації […]

Авторы: І.І. Лісний, д. мед. н., завідувач науково-дослідного відділення анестезіології та інтенсивної терапії Національного інституту раку, м. Київ 14.06.2020 Стаття в форматі PDF Прогрес в імунології в останні десятиліття зумовив великий інтерес дослідників до вивчення взаємин між імунологією та гомеостазом. Такий взаємозв’язок є особливо актуальним в онкологічних пацієнтів, які підлягають оперативному лікуванню. Багатьма дослідженнями було показано, що у хворих після травми або хірургічного […]

Авторы: завідувачка відділення радіаційної онкогематології та трансплантації стовбурових клітин ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», доктор медичних наук І.С. Дягіль 26.05.2020 Стаття у форматі PDF Хронічний мієлоїдний лейкоз (ХМЛ) – ​це мієлопроліферативне захворювання, в основі якого лежить клональна проліферація пухлинно зміненої поліпотентної стовбурової клітини кісткового мозку. Це перше захворювання, щодо якого спочатку було продемонстровано майже стовідсоткову асоціацію з унікальною хромосомною […]