Комплекс фосфоліпідів та мультивітамінів захищає клітини печінки від стероїдіндукованої токсичності

Автори:
wm
Автори:
Комплекс фосфоліпідів та мультивітамінів захищає клітини печінки від стероїдіндукованої токсичності
18.03.2018

Анаболічні андрогенні стероїди (ААС) – синтетичні хімічні речовини, створені шляхом модифікації трьох природних стероїдних гормонів: тестостерону, нандролону та дигідротестостерону. Ця модифікація проводиться для послаблення андрогенних ефектів зі збереженням або посиленням анаболічних ефектів. ААС можуть застосовуватись ін’єкційно, перорально або трансдермально. Незалежно від способу призначення (проте частіше при пероральному прийомі) вони асоціюються з гепатотоксичними ефектами внаслідок структурних змін (алкілування, метилювання і т. ін.). Останніми роками ААС-індукована гепатотоксичність розглядається як перспективна модель для вивчення ефективності гепатопротекторних препаратів.

Анаболічні стероїди часто використовуються в бодібілдингу для збільшення м’язової маси, фізичної сили та витривалості. Звичайним явищем є самостійне призначення кількох пероральних та/або ін’єкційних сполук у надфізіологічних дозах. Для зменшення ААС-індукового ураження печінки широко застосовуваним є призначення гепатопротекторних препаратів на основі ессенціальних фосфоліпідів (ЕФЛ).

Метою цього дослідження було вивчити ефективність комплексу ЕФЛ з вітамінами в пацієнтів, які непрофесійно займаються спортом і зловживають ААС.

Методи

У дослідження включили 320 здорових пацієнтів – бодібілдерів-аматорів та осіб, які непрофесійно займалися різними видами спорту у фітнес-клубах, спортивних школах, центрах здоров’я тощо. Серед них 160 пацієнтів зловживали анаболічними стероїдами, які вони самостійно отримували та призначали на свій розсуд. Сорока чотирьом із цих 160 осіб був додатково призначений комплекс ЕФЛ з вітамінами (група А); інші 116 пацієнтів застосували лише ААС (група Б). Особи, які не приймали ААС та досліджуваний препарат, слугували контролем (група В). До початку дослідження пацієнти груп А та Б мали утримуватися від застосування ААС протягом принаймні 5 тиж (т. зв. період вимивання).

Пацієнти трьох груп були добре збалансовані за віком, статтю та видом спорту. Вік учасників варіював від 20 до 45 років (у середньому 26,7 року), жінок було 36,3%.

Досліджуваний препарат1 являв собою лікарський засіб у формі м’яких желатинових капсул; одна капсула містила 300 мг натуральних ессенціальних поліненасичених фосфоліпідів та вітаміни Е (токоферол), В1 (тіамін), В2 (рибофлавін), В6 (піридоксин), В12 (ціанокобаламін) та В3 (нікотинамід). Спосіб застосування і доза препарату відповідали рекомендованим в інструкції.

Усі учасники отримали персоналізовані дієтичні плани залежно від індексу маси тіла (ІМТ) із розподіленням енергетичної цінності 55% вуглеводів, 35% білків та 10% жирів. Протягом дослідження не дозволялося вживати алкоголь, кофеїн, карнітин, попередники гормонів, андростендіон та інші речовини, які могли б вплинути на результати. Пацієнти виконували силові вправи 5 разів на тиждень за стандартизованою схемою: тренування двох великих груп м’язів + м’язи живота та нижньої частини спини + 20 хв кардіоваскулярного навантаження. Усі учасники не мали значимих соматичних захворювань і не приймали будь-яких додаткових медикаментів.

До початку дослідження та в подальшому кожні 10 днів у пацієнтів визначали сироваткові рівні аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ), лактатдегідрогенази (ЛДГ), лужної фосфатази (ЛФ), γ-глутамилтранспептидази (ГГТП) і креатинкінази. Загалом у кожного учасника було проведено 7 таких досліджень.

Результати

Учасники груп А та Б самостійно використовували принаймні два пероральні і два ін’єкційні ААС у схемах тривалістю 8 тиж. Застосовані пероральні ААС включали флюоксиместерон, метилтестостерон, оксандролон, станозолол, етилестренол, тестостерону ундеканоат, метандростенолон тощо, ін’єкційні ААС – синтентичні форми надролону й тестостерону, метиландростендіол, оксаболону ципіонат та ін. Ці препарати використовувалися циклами в різних дозах (від мінімальних до надфізіологічних).

Комплекс фосфоліпідів та мультивітамінів захищає клітини печінки від стероїдіндукованої токсичностіСпостереження тривало 60 днів. На початку сироваткові рівні печінкових ферментів перебували в нормальному діапазоні в пацієнтів трьох груп, крім креатинкінази (це було очікуваним, оскільки всі учасники тренувалися). Наприкінці дослідження печінкові ферменти значно підвищилися в усіх групах, проте в контрольній групі та групі А (додаткового лікування комплексу ЕФЛ із вітамінами) це підвищення не перевищило верхньої межі норми (ВМН). Натомість у групі Б рівні печінкових ферментів були значно вищі за ВМН.

На рисунку представлені зміни печінкових ферментів протягом дослідження (рівень на заключному візиті мінус початковий рівень, тобто ∆). Пацієнти групи Б (зловживання ААС за відсутності прийому гепатопротектора) мали значно вищі ∆ всіх ферментів порівняно з групами А і В. Пацієнти групи А (ААС + комплекс ЕФЛ із вітамінами) порівняно з контролем мали подібні ∆, крім креатинкінази, яка була нижчою в групі А, та ЛДГ, яка була вищою в групі В.

У пацієнтів групи Б спостерігалася статистично значима кореляція ступеня зловживання ААС та тяжкості дисфункції печінки. Зокрема, ступінь зловживання позитивно асоціювався зі ступенем змін (∆) всіх печінкових ферментів, крім ГГТП і креатинкінази.

Обговорення

Результати спостереження 320 осіб, які виконували однакові фізичні вправи (з них 160 зловживали ААС), свідчать, що комплекс ЕФЛ із вітамінами ефективно захищає клітини печінки від стероїдіндукованого ушкодження. Натомість у пацієнтів, які не отримували досліджуваний гепатопротектор, це ушкодження проявлялося підвищенням рівнів печінкових ферментів понад норму.

У попередніх дослідженнях було встановлено, що інтенсивні фізичні навантаження навіть за відсутності застосування ААС можуть зумовити підвищення рівнів трансаміназ і креатинкінази внаслідок мікротравматизації м’язів. Незважаючи на це, у групі А (ААС + комплекс ЕФЛ із вітамінами) середні значення печінкових ферментів наприкінці спостереження не перевищували ВМН і статистично не відрізнялися від таких у контрольній групі. Натомість у групі Б ступінь підвищення печінкових ферментів був безпосередньо пов’язаний зі ступенем зловживання ААС. Таким чином, ААС чинять прямий ушкоджувальний вплив на печінку, проте за умови застосування ААС і комплексу ЕФЛ із вітамінами гепатотоксичні ефекти значно послаблюються – рівні печінкових ферментів підвищувались, але залишались у межах норми.

Ураження печінки можуть зумовлювати всі ААС, проте найбільш гепатотоксичними є пероральні С-17 α-алкільовані ААС. Механізм ААС-індукованої гепатотоксичності є складним і до кінця не вивченим. Ранні дослідження показали, що хронічне застосування високих доз ААС може спричиняти дисфункцію і рак печінки внаслідок зниження рівнів CYP та цитохрому b5, які відповідають за здатність печінки знешкоджувати ксенобіотики. Гістологічно в центролобулярних гепатоцитах розвивалися запальні й дегенеративні вогнища, а також збільшувалася частка клітин у S-фазі, що асоціюється з підвищеним ризиком розвитку аденокарциноми печінки. Проте найбільш раннім проявом цих процесів є підвищення рівнів печінкових ферментів. Ця реакція є майже універсальною для багатьох патологічних станів і токсичних уражень та, зокрема, спостерігається при жировій дегенерації печінки, алкогольній хворобі печінки, лікарсько-індукованій гепатотоксичності, гепатитах різної етіології. Своєю чергою, здатність попереджувати надмірне підвищення печінкових ферментів, тобто зупиняти гепатотоксичні реакції на ранніх стадіях, можна вважати універсальним індикатором ефективності гепатопротектора.

Комплекс ЕФЛ із вітамінами, що оцінювався в дослідженні, – це стандартизований лікарський препарат з доведеними гепатопротекторними, дезінтоксикаційними та антиоксидантними властивостями. Ессенціальні фосфоліпіди (високоочищена фракція фосфатидилхоліну), що входять до складу препарату, за своєю хімічною структурою подібні до ендогенних фосфоліпідів, але мають переваги над ними за рахунок високого вмісту поліненасичених жирних кислот. Ці молекули вбудовуються переважно в структури клітинних мембран та полегшують відновлення ушкоджених тканин печінки. ЕФЛ проявляють гепатопротекторні ефекти при ушкодженні клітин печінки бактеріальними, вірусними і грибковими патогенами, алкоголем, ліками, екзогенними токсичними речовинами та іншими ксенобіотиками. Гепатопротекторний ефект ЕФЛ проти токсинів (наприклад, чотирихлористого вуглецю – CCl4) забезпечується завдяки антиоксидантній дії та стимулюванню активності колагенази. ЕФЛ послаблює ранні прояви алкогольної токсичності шляхом зменшення ушкодження мітохондрій, корекції етаноліндукованого інгібування окислення пальмітоїл-l-карнітину в мітохондріях, зменшення активності цитохромоксидази, а також підвищення активності глутаматдегідрогенази та амінотрансфераз. ЕФЛ попереджує морфологічну дегенерацію гепатоцитів і за рахунок цього покращує їх виживаність. Комплекс вітамінів групи В, включений до складу досліджуваного препарату, ефективно посилює його антиоксидантну активність.

 

Таким чином, в осіб, які займаються інтенсивними фізичними тренуваннями і зловживають ААС, додаткове застосування комплексу ЕФЛ із вітамінами ефективно захищає печінку від ушкодження. Завдяки прийому цього гепатопротекторного препарату рівні всіх печінкових ферментів залишалися в межах норми і не відрізнялися від таких у пацієнтів, які не отримували ААС. Зважаючи на потужну захисну дію комплексу ЕФЛ із вітамінами проти гепатотоксичності ААС, можна очікувати високої ефективності препарату в профілактиці та терапевтичній корекції уражень печінки іншими ксенобіотиками з подібним механізмом токсичності, як-от алкоголь, різноманітні полютанти і лікарські засоби.

В Україні наявний препарат Ліволін Форте, що містить ЕФЛ (300 мг в 1 капсулі) та аналогічний комплекс вітамінів. Серед показань до застосування Ліволіну Форте – жирова дегенерація печінки, гастрі та хронічні гепатити, токсичні ураження печінки, токсикози вагітності, псоріаз тощо. Ліволін Форте застосовується по 1 капсулі тричі на добу під час їди; курс лікування становить не менше 3 місяців.

Стаття друкується в скороченні.

Список літератури знаходиться в редакції.

Pagonis T. A., Koukoulis G. N., Hadjichristodoulou C. S. et al. Multivitamins and phospholipids complex protects the hepatic cells from androgenic-anabolic-steroids-induced toxicity. Clin Toxicol (Phila). 2008 Jan; 46 (1): 57-66.

 

Переклав з англ. Олексій Терещенко

Стаття у форматі PDF

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 4 (425), лютий 2018 р.

Матеріали по темі

Авторы: С.М. Ткач, д. мед. н., профессор, Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев 03.11.2020 Статья в формате PDF Под понятием «диарея» обычно рассматривается учащенное опорожнение кишечника (как правило, чаще 4 раз в день) с изменением характера каловых масс.  Критериями диареи является стойкое повышение содержания жидкости в испражнениях с 60-75% до 85-90% или увеличение их массы – до более 200 г в сутки на фоне западной […]

Авторы: О. Шайтофф(1), д. мед. н., А.С. Чіфу(2), д. мед. н., Дж.Д. Ніфоратос(3), д. мед. н., (1) Жіноча лікарня Брігама, м. Бостон, Массачусетс; (2) Університет Чикаго, м. Чикаго, Іллінойс; (3) Лікарня Джонса Хопкінса, м. Балтімор, Меріленд, США 27.10.2020 Автори даного гайдлайну зосередили свою увагу на рекомендаціях, які дозволять покращити якість допомоги у пацієнтів із гострим панкреатитом і зменшити ризики […]

Авторы: T.B. Gardner, D.G. Adler, C.E. Forsmark і співавт. 09.10.2020 Історично хронічний панкреатит (ХП) визначали як незворотний запальний стан підшлункової залози (ПЗ), що спричиняє екзо- й ендокринну дисфункцію різного ступеня вираженості. Проте нещодавно парадигма змінилася й акцент у діагностиці змістився на раннє виявлення патологічного процесу, що лежить в основі цього захворювання, а в лікуванні – […]

09.10.2020 Стаття у форматі PDF Організм людини споконвіку перебуває в тісному симбіозі з кишковою мікрофлорою. Мікробіом людського кишечнику являє собою унікальне поєднання мікроорганізмів, невидима присутність яких опосередковує низку важливих функцій; відхилення в його складі підвищує ризик виникнення різноманітних патологічних станів: алергічних й автоімунних захворювань, цукрового діабету, ожиріння тощо. Проте насамперед порушення мікробіому впливають на стан і […]

Авторы: Н. Szajewska, A. Guarino, I. Hojsak та ін. 28.07.2020 Стаття у форматі PDF Оновлені рекомендації ESPGHAN-2020 Робоча група (РГ) з питань пре- та пробіотиків Європейського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та нутриціології (European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition, ESPGHAN) у 2020 році розробила оновлені рекомендації щодо застосування пробіотиків при гострому гастроентериті (ГГЕ) у раніше здорових немовлят і дітей. Ці рекомендації не стосуються дітей […]

Авторы: С.М. Ткач, д. мед. н., профессор, Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев 19.07.2020 Анемия является очень распространенным диагнозом как у мужчин, так и у женщин, а дефицит железа (ДЖ) – наиболее частая причина анемии во всем мире. В США в 1999-2000 гг. 2% мужчин в возрасте 16-69 лет, 12% женщин в возрасте 12-49 лет и 9% женщин в возрасте 50-69 лет страдали ДЖ, 4% женщин в возрасте […]

Авторы:С.М. Ткач, д. мед. н., професор, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів та тканин МОЗ України, А.Е. Дорофєєв, д. мед. н., професор, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ 19.07.2020   Стаття у форматі PDF Диспепсія – це один з найбільш поширених симптомокомплексів, що зустрічаються в практиці внутрішньої медицини. Диспепсія є глобальною проблемою, проте її розповсюдженість суттєво відрізняється в різних регіонах. Систематичні огляди свідчать, що симптоми диспепсії […]

Авторы:С.М. Ткач, д. мед. н., профессор, Ю.Г. Кузенко, д. мед. н., профессор, А.Э. Дорофеев, д. мед. н., профессор, И.Н. Скрипник, д. мед. н., профессор, Н.В. Харченко, член-корреспондент НАМН Украины, д. мед. н., профессор, Г.Д. Фадеенко, д. мед. н., профессор, Ю.М. Степанов, д. мед. н., профессор, А.Е. Гриднев, д. мед. н. 17.07.2020   Одним из главных достижений медицины за последние годы стало установление роли кишечной микробиоты (КМ) человека в организме при различных патологиях и в норме. Клинический интерес к этой теме вырос после официального признания принципиально нового […]

Авторы: ­Річард Хант, професор гастроентерології Університету МакМастер (Канада) 09.07.2020 Стаття у форматі PDF Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) щороку застосовують понад 30 млн людей у світі.  Проте ефективне та доступне лікування болю й запалення дається ціною небажаних ефектів. Серед основних побічних наслідків – ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ), як-от гастрит, виразки, перфорації та кровотечі, в т. ч. небезпечні для життя. З огляду на масштаби проблеми НПЗП-індукованої […]

20.06.2020 Статья в формате PDF 27 июня отмечается Всемирный день микробиома. Это событие учреждено для привлечения общественного внимания к научным исследованиям микробиома, повышения осведомленности о живом и разнообразном мире микроорганизмов. Влияние микробиома на состояние органов и систем является одним из интереснейших направлений медицинской науки. Вопросы о роли микробиома в организме человека мы задали ведущему украинскому эксперту в области […]