COVID-19 у практиці педіатра: нові виклики для фахівців

Автори:
wm
Автори:
COVID-19 у практиці педіатра: нові виклики для фахівців
25.05.2020

Пандемія інфекції COVID-19 внесла корективи в життя значної частини населення світу. Більшість людей мала кардинально змінити свій спосіб життя: перейти з офісів на віддалену роботу, призупинити бізнес, не бачитися з рідними і друзями. А перед лікарями та вченими всього світу виникло безліч нових викликів, адже вплив вірусу SARS-CoV-2 на людський організм до кінця не вивчений. Крім того, під час пандемії люди не перестають хворіти на інші захворювання. Тому для педіатрів, сімейних лікарів і фахівців суміжних спеціальностей 29 квітня за підтримки Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та групи компаній «МедЕксперт» був проведений онлайн-семінар «Практична педіатрія під час пандемії». Власним досвідом, набутим під час епідемії COVID-19, дотримуючись усіх правил карантину, мали змогу поділитися провідні фахівці й експерти.

COVID-19 у практиці педіатра: нові виклики для фахівцівДоповідь «Коронавірусна інфекція у дітей» представив заслужений лікар України, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Сергій Олександрович Крамарьов.

– За попередніми даними, 94,1% дітей з COVID-19 мали безсимптомний, легкий чи середньотяжкий перебіг захворювання, 5,9% – тяжкий і критичний (Y. Dong et al., 2020). При цьому 15,8% дітей не мали жодних клінічних чи рентгенологічних проявів інфекції, у 7% після проведення рентгенографії діагностували пневмонію, але захворювання перебігало без інших симптомів (Х. Lu et al., 2020).

Найчастішими проявами COVID-19 у дітей є кашель, гіперемія глотки, підвищення температури тіла, тахіпное і тахікардія при госпіталізації (Х. Lu et al., 2020). Для діагностики вірусної пневмонії при цьому захворюванні рекомендується проводити рентгенографію або ультразвукове дослідження органів грудної клітки. З метою уточнення діагнозу також можна використовувати комп’ютерну томографію, проте цей метод не рекомендується як рутинний у всіх дітей з інфекцією нижніх відділів дихальних шляхів (Х. Lu et al., 2020).

Є декілька гіпотез, які пояснюють легший перебіг коронавірусної інфекції у дітей. За однією з них неструктурні вірусні білки SARS-Cov-2 проникають усередину еритроцитів, зв’язуються з бета-ланцюгом молекули гемоглобіну та витісняють залізо з порфіринових ядер. Це забирає можливість у еритроцитів транспортувати кисень. А у дітей першого року життя переважає так званий фетальний гемоглобін HbF (50-80%), який не має бета-ланцюгів та, можливо, неуразливий для вірусних білків. Також для проникнення всередину клітини вірус SARS-Cov-2 зв’язується через свій білок S із рецепторами ангіотензинперетворювального ферменту II (АПФ-2). Але у дітей кількість та активність АПФ-2 низька, тому що ренін-ангіотензинова система остаточно розвивається лише у 16-18 років. Відповідно це перешкоджає SARS-Cov-2 проникати у клітини організму дитини. Інші гіпотези базуються на особливостях вродженого та перехресного імунітету.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)», для лікування коронавірусної інфекції дозволено використовувати лікарські засоби, не зареєстровані у нашій країні, якщо вони рекомендовані офіційними органами США, країн-членів ЄС, Великої Британії, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади, Китаю, Ізраїлю. Наразі патогенетичного лікування COVID-19 не існує. Але у світі досліджується ефективність більш ніж 300 препаратів для лікування коронавірусної інфекції. Згідно з останніми даними, антиретровірусні препарати лопінавір/ритонавір у дорослих не забезпечували клінічної ефективності, а у дітей не рекомендується їх використання за межами рандомізованих контрольованих досліджень. Ще одним найбільш обговорюваним препаратом є протималярійний засіб гідроксихлорохін. Проте, зважаючи на більш сприятливий прогноз у дітей, це лікування може бути розглянуто лише у випадках, що потребують застосування інтенсивної терапії.

COVID-19 у практиці педіатра: нові виклики для фахівцівДитячий інфекціоніст, член Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, кандидат медичних наук Федір Іванович Лапій виступив з доповіддю «Вакцинація: складні питання та фахові відповіді. COVID-19: вакцинувати чи не вакцинувати?».

– За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі більш ніж 117 млн осіб ризикують пропустити планову вакцинацію проти кору та бути інфікованими. Тому ВООЗ надала свої рекомендації з планової імунізації під час пандемії COVID-19. Зокрема, кожній країні необхідно розробити схему індивідуального оцінювання ризиків, базуючись на місцевій динаміці передачі SARS-Cov-2, особливостях системи імунізації, охорони здоров’я та поточній епідеміології захворювань, що контролюються шляхом вакцинації. Вакцинація – це основний напрям послуг у системі охорони здоров’я, якому повинні надавати пріоритет для профілактики інфекційних захворювань та забезпечувати її сталість під час пандемії COVID-19.

Можна виділити такі основні принципи програми імунізації під час пандемії:

  • дотримання чинних рекомендацій щодо профілактики поширення COVID-19 під час проведення процедури щеплення;
  • надання пріоритету первинній вакцинації згідно з національним календарем;
  • припинення проведення масової імунізації до вирішення поточної ситуації, пов’язаної з COVID-19;
  • вакцинація новонароджених (за національним календарем щеплень) у пологових будинках;
  • надання пріоритету імунізації сприйнятливих груп населення вакцинами проти пневмококової інфекції та сезонного грипу;
  • відтермінування впровадження будь-якого нового виду вакцинації до національного календаря щеплень;
  • чітке обґрунтування населенню та медичним працівникам доцільності проведення імунізації як одного з пріоритетів служби охорони здоров’я під час пандемії COVID-19 та ризику, пов’язаного з керованими інфекціями.

Розроблені також рекомендації щодо проведення процедури щеплення. Зокрема, для зменшення кратності відвідувань поліклініки бажано одночасно вводити кілька вакцин, у тому числі комбіновані. Потрібно не обмежувати доступ до імунізації рекомендованими вакцинами та за станом здоров’я. При організації вакцинації в закладах охорони здоров’я необхідно суворо дотримуватись правил інфекційного контролю. Варто розділяти маршрути пацієнтів, що звернулися до закладу охорони здоров’я з приводу отримання щеплення, планового огляду, та осіб, які прибули з інших причин. Однак у разі неможливості забезпечити окремі маршрути пацієнтів слід визначити години прийому для осіб, що звертаються з приводу гострого захворювання та з метою імунізації. Медичний персонал має виконувати огляд перед вакцинацією та при її проведенні з використанням засобів індивідуального захисту. На період проведення карантинних заходів щодо COVID-19 не рекомендовано проводити імунізацію особам з респіраторними симптомами.

Актуальним питанням є доцільність щеплення проти грипу. Слід розуміти, що цей вид імунізації не дає змоги запобігти COVID-19, але має значення у заходах щодо коронавірусної інфекції. Адже що більше людей будуть вакциновані проти грипу, то менше будуть звертатися за медичною допомогою з приводу цього захворювання або з приводу таких симптомів, як лихоманка та кашель, які схожі з симптомами COVID-19. Вакцини проти пневмонії також неефективні проти нового коронавірусу, але їх використання необхідне для профілактики респіраторних захворювань та рекомендоване для захисту здоров’я.

COVID-19 у практиці педіатра: нові виклики для фахівцівЛікар-епідеміолог, керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю (NEGIC), кандидат медичних наук Андрій Валерійович Александрін розповів про заходи інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я.

– Можна виділити такі ключові моменти щодо епідеміології COVID-19:

  • вірус може виділятися у пацієнта за 48 год до клінічної маніфестації хвороби, максимальне виділення спостерігається в перші 1-3 дні хвороби, триває до 12 днів при помірних симптомах і більше 2 тижнів – у тяжких випадках;
  • у пацієнтів, які одужали, результати полімеразної ланцюгової реакції можуть бути позитивними навіть після зникнення симптомів;
  • більшість випадків зараження стається при контакті з особами, які мають клінічні прояви хвороби;
  • найчастіше передача COVID-19 відбувається між членами сім’ї.

Відомо, що COVID-19 поширюється повітряно-крапельним і контактним шляхами. При цьому найбільш епідеміологічно значущим є саме повітряно-крапельний шлях, коли людина кашляє чи чхає. У випадку нехтування хворим застосуванням захисних масок краплі можуть поширюватися на відстань до 6-8 м. Контактний шлях передачі вірусу реалізується лише за умови потрапляння крапель слизу на поверхні навколишніх предметів. У закритих приміщеннях коронавірус із дрібнодисперсним аерозолем може зберігатися протягом 3 год, тому важливо провітрювати та дезінфікувати приміщення, де перебувають особи з ознаками респіраторних захворювань.

В Україні внутрішньолікарняний ризик поширення COVID-19 є дуже високим. Це зумовлено багатьма факторами, зокрема тим, що на різних етапах навчальної підготовки медичних працівників питанням інфекційного контролю не приділяється необхідна увага; недостатня кількість якісних засобів індивідуального захисту в лікувальних закладах і нестача їх у продажу; відсутність системного підходу в організації протиепідемічних заходів на різних рівнях надання допомоги.

Для зменшення кількості заражень у лікарняних закладах необхідно забезпечити всіх медичних працівників якісними респіраторами, спеціальними індивідуальними окулярами або щитками, а також рукавичками. При цьому важливо, щоб респіратор щільно прилягав до обличчя. Всі ці засоби індивідуального захисту мають бути сертифіковані відповідно до рівня небезпеки, який несе SARS-CoV-2.

COVID-19 став викликом для всього світу, особливо для систем охорони здоров’я. Як правильно організувати роботу медичних закладів на всіх рівнях? Як, коли та які засоби індивідуального захисту використовувати? Які особливості перебігу цього захворювання у різних груп населення: дітей, вагітних, дорослих, осіб із груп ризику? COVID-19 може мати найрізноманітніші симптоми та форми, маніфестувати по-різному, а патогномонічного лікування цієї хвороби досі не розроблено, незважаючи на невтомну працю фахівців у всьому світі. Зрештою, під час пандемії люди не припинили хворіти на інші захворювання, які також потребують лікування. Саме тому мультидисциплінарний підхід до вирішення всіх цих питань при пандемії COVID-19 може стати запорукою збереження здоров’я населення та зменшення кількості хворих. Проведення конференцій в онлайн-форматі допомагає фахівцям сфери охорони здоров’я краще впоратися з цими викликами.

Підготувала Роксоляна Денисюк

Тематичний номер «Педіатрія» №2 (53) 2020 р.

Матеріали по темі

Авторы: S. Kaur, H. Larsen, A. Nattis, США 30.10.2020 Скарги, пов’язані з очима, становлять 2-3% усіх звернень до лікаря первинної медичної допомоги [1]. Сімейні лікарі повинні вміти розпізнавати захворювання очей, які можуть призвести до втрати зору, та своєчасно скерувати пацієнта до офтальмолога [2]. Майже 50% випадків припадає на кон’юнктивіт, хворобу сухого ока й абразію рогівки [3]. […]

09.10.2020 Стаття у форматі PDF Організм людини споконвіку перебуває в тісному симбіозі з кишковою мікрофлорою. Мікробіом людського кишечнику являє собою унікальне поєднання мікроорганізмів, невидима присутність яких опосередковує низку важливих функцій; відхилення в його складі підвищує ризик виникнення різноманітних патологічних станів: алергічних й автоімунних захворювань, цукрового діабету, ожиріння тощо. Проте насамперед порушення мікробіому впливають на стан і […]

29.07.2020   Стаття у форматі PDF Рекомендації Американської колегії ревматологів/Фонду боротьби з артритом (2019) У 2019 р. на сторінках авторитетного наукового журналу Arthritis & Rheumatology були надруковані Рекомендації Американської колегії ревматологів (ACR) та Фонду боротьби з артритом щодо лікування дітей з ювенільним ідіопатичним артритом, який клінічно маніфестує як несистемний поліартрит, сакроілеїт або ентезит (S. Ringold et al., 2019). Члени 5 робочих груп з розробки […]

29.07.2020   Стаття у форматі PDF Водний гомеостаз (ВГ) – необхідна умова життєдіяльності будь-якого організму. Підтримка ВГ відбувається за рахунок трьох злагоджених процесів: надходження води ззовні, адекватної абсорбції у шлунково-кишковому тракті (ШКТ) та ниркової екскреції. Підтримка оптимального балансу води й електролітів є результатом складних контрольованих фізіологічних механізмів, які врівноважують їх надходження та виділення, забезпечуючи сталість внутрішнього середовища. Порушення будь-якої ланки ВГ супроводжується розвитком […]

Авторы: Ю.В. Марушко, д. мед. н., професор, завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти, Т.В. Гищак, д. мед. н.,професор кафедри педіатрії післядипломної освіти, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ 29.07.2020 Сьогодні у педіатричній практиці широко використовується метод добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ) для оцінки добового ритму артеріального тиску (АТ) із застосуванням переносних моніторів. Він рекомендований європейськими [1] та американськими кардіологічними товариствами [2] для підтвердження гіпертензії у дітей до початку […]

Авторы: Н. Szajewska, A. Guarino, I. Hojsak та ін. 28.07.2020 Стаття у форматі PDF Оновлені рекомендації ESPGHAN-2020 Робоча група (РГ) з питань пре- та пробіотиків Європейського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та нутриціології (European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition, ESPGHAN) у 2020 році розробила оновлені рекомендації щодо застосування пробіотиків при гострому гастроентериті (ГГЕ) у раніше здорових немовлят і дітей. Ці рекомендації не стосуються дітей […]

14.06.2020 Найбільший ризик тяжкого перебігу захворювання та смерті від COVID-19 мають люди похилого віку та особи із супутньою патологією, такою як гіпертонічна хвороба, хронічні захворювання легень і рак [1–4]. Обмежені дані свідчать, що в дітей клінічні прояви інфекції SARS-Cov-2 зазвичай менш виражені, ніж у дорослих [5–8], хоча деякі також потребують госпіталізації та інтенсивної терапії [9–11]. Найменше […]

Авторы: S. Sankararaman, T. Schindler, T.J. Sferra, США 27.05.2020 Стаття у форматі PDF Рекомендації опубліковані в журналі Американського товариства парентерального та ентерального харчування, 2019 р. Екзокринна недостатність підшлункової залози (ЕНПЗ) – це стан, що характеризується зниженням секреції ферментів та/або бікарбонатів підшлунковою залозою (ПЗ), а це призводить до мальабсорбції нутрієнтів [1, 2]. Незважаючи на те що ПЗ має чималий фізіологічний резерв, зниження секреції на <10% супроводжується появою характерних […]

Авторы: О. ­Є. ­Абатурова, С. ­П. ­Кривопустова 17.05.2020 Стаття у форматі PDF Відомо, що гострі респіраторні інфекції (ГРІ) є найпоширенішими захворюваннями. Їх частка становить до 30% усієї та до 90% інфекційної патології. Навіть у міжепідемічний період на ГРІ хворіє 1/6 частина населення. В етіології ГРІ домінують віруси: риновіруси, аденовіруси, респіраторно-синцитіальні віруси, метапневмовірус, грип, парагрип та […]