Післяопераційні легеневі ускладнення та «непропорційно висока» смертність у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2

Автори:
Післяопераційні легеневі ускладнення  та «непропорційно висока» смертність  у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2
14.06.2020

Журнал The Lancet опублікував результати європейського дослідження, в якому вивчали частоту легеневих ускладнень та смертність від них у пацієнтів із коронавірусною інфекцією COVID-19 у перші 30 днів після хірургічного лікування. Автори порівняли отримані ними дані з результатами попередніх міжнародних досліджень і в підсумку навели предиктори 30-денної післяопераційної смертності в інфікованих SARS-CoV-2 пацієнтів. 

Ключові слова: SARS-CoV-2, легеневі ускладнення, хірургічне лікування, післяопераційна смертність.

The Lancet опублікував результати дослідження впливу коронавірусної інфекції COVID-19 на пацієн­тів, що перенесли хірургічне лікування, згідно з якими у більш ніж половини хворих із періопераційною інфекцією SARS-CoV-2 розвинулося принаймні одне легеневе ускладнення протягом 30 днів після операції. Крім того, легеневі ускладнення були виявлені у більш ніж 80% пацієнтів, які померли в ході дослідження.

Dmitri Nepogodiev et al. (Університет Бірмінгема, Велика Британія) зазначили, що рівні легеневих ускладнень та смертності в післяопераційних хворих виявилися вищими, ніж ті, про які повідомлялося щодо пацієнтів із найвищим ризиком до часів пандемії. Навіть із урахуванням відмінностей у структурі випадків частота легеневих ускладнень і смертність від них у пацієнтів, інфікованих ­SARS-CoV-2, є непропорційно високими.

Це дослідження було проведене у 235 лікарнях 24 країн, переважно Європи, і включало всіх пацієнтів, які перенесли хірургічне лікування та у яких інфекція SARS-CoV-2 була підтверджена протягом 7 днів до або через 30 днів після операції. Основним первинним показником була 30-денна післяопераційна смертність, тоді як основним вторинним показником – ​легеневі ускладнення, визначені як пневмонія, гострий респіраторний дистрес-­синдром (ГРДС) або непередбачувана післяопераційна штучна вентиляція легень.

Дослідження включало 1128 пацієнтів, яким було проведено оперативне лікування в період з 1 січня по 31 березня 2020 р., з яких 835 (74,0%) перенесли екстрену операцію, а 280 (24,8%) – ​планову, щодо 13 пацієнтів інформація про терміновість хірургічного лікування була відсутня. Інфекцію SARS-CoV-2 було діагностовано у 294 (26,1%) пацієнтів у доопераційному періоді та у 806 (71,5%) – ​у післяопераційному, а у 28 пацієнтів час встановлення діагнозу невідомий.

За результатами дослідження, загальний рівень 30-денної післяопераційної смертності становив 23,8% (268/1128). Автори зазначили, що смертність була непропорційно високою у всіх підгрупах, а саме 18,9% (53/280) – ​серед пацієнтів, які перенесли планову операцію, та 25,6% (214/835) – ​серед пацієнтів, які перенесли ургентну операцію. Серед хворих, які перенесли незначні втручання, такі як апендектомія або герніопластика, 30-денна післяопераційна смертність становила 16,3% (41/251), натомість як серед пацієнтів, яким були проведені більш складні операції, наприклад ендопротезування кульшового суглоба або оперативне лікування раку товстої кишки, цей показник становив 26,9% (226/841).

За результатами дослідження також встановлено, що 51,2% (577/1128) пацієнтів мали хоча б одне легеневе ускладнення, при цьому автори вказали на те, що цей показник є «набагато вищим за базовий рівень до пандемії». Дослідники навели результати багатоцентрового проспективного дослідження POPULAR, що проводилося у 211 лікарнях 28 країн Європи у період 2014-2015 рр., які показали, що частота легеневих ускладнень становила 8%.

Також у поточному дослідженні серед пацієнтів, у яких розвинулися легеневі ускладнення, спостерігався більш високий рівень 30-денної післяопераційної смертності порівняно з пацієнтами без легеневих ускладнень (38,0% проти 8,7%, p<0,0001). Легеневі ускладнення були виявлені у 81,7% (219/268) померлих пацієнтів, а найбільш частою причиною смерті був ГРДС (63,0%).

Автори також повідомили, що серед пацієнтів із SARS-CoV-2 спостерігалася вища смертність, ніж у підгрупі з найвищим ризиком, за даними Націо­нального аудиту Великої Британії з екстреної лапаротомії (National Emergency Laparotomy Audit, NELA). «За даними звіту NELA, за 2019 рік рівень 30-денної післяопераційної смертності становив 16,9% у пацієнтів із високим передопераційним ризиком смерті, 16,8% – ​у пацієнтів із непередбаченою потребою в реанімаційних заходах та 23,4% – ​у кволих пацієнтів старше 70 років», – ​зазначають автори.

Крім того, автори повідомили, що встановлений ними рівень смертності був вищим і за ті рівні, про які повідомлялося раніше в міжнародних дослідженнях, включаючи одне, що охоплювало 58 країн, за результатами якого 30-денна післяопераційна смертність становила 14,9% у підгрупі пацієнтів із високим ризиком, які підлягали екстреній серединній лапаротомії. «Показники смертності у хворих із SARS-CoV-2 з післяопераційними легеневими ускладненнями наближаються до таких у найбільш тяжких пацієнтів із COVID-19, які поступили до реанімації», – ​додали автори.

Дослідження також встановило, що рівень 30-денної післяопераційної смертності вищий:

  • у чоловіків порівняно із жінками (28,4% [172/605] проти 18,2% [94/517], p<0,0001);
  • у пацієнтів віком ≥70 років порівняно з пацієнтами віком <70 років (33,7% [188/558] проти 13,9% [79/567], р<0,0001);
  • після екстреного хірургічного втручання (25,6% [214/835]) проти планового (18,9% [53/280]; p=0,02).

У скоригованих аналізах предикторами 30-денної післяопераційної смертності були:

  • чоловіча стать (відношення шансів – ​1,75 [95% довірчий інтервал 1,28-2,40], р<0 0001);
  • вік ≥70 років (2,30 [1,65-3,22], p<0 0001);
  • клас 3-5 за класифікацією Американського товариства анестезіологів (American Society of Anesthesiologists, ASA) (2,35 [1,57-3,53], p<0 0001);
  • діагноз злоякісного захворювання проти добро­якісного або акушерського (1,55 [1,01-2,39], р=0,046);
  • екстрене хірургічне втручання (1,67 [1,06-2,63], р=0,026);
  • складні операції (1,52 [1,01-2,31], р=0,047).

«Показання для хірургічного лікування під час пандемії COVID-19 мають бути більш обмеженими, ніж у звичайній практиці, особливо для чоловіків віком 70 років і старше», – ​зазначають автори. Вони також рекомендують розглянути можливість відкладення оперативного втручання при некритичних станах і віддавати перевагу консервативному лікуванню, щоб мати змогу відтермінувати або взагалі уникнути хірургічного лікування під час спалахів SARS-CoV-2.

Підготувала Марія Грицуля

За матеріалами: https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(20)31182-X/fulltext

Тематичний номер «Хірургія, Ортопедія, Травматологія, Інтенсивна терапія» № 2 (40), 2020 р.

 

Матеріали по темі

22.11.2020 Депресія – ​поширений гетерогенний стан із хронічним та рецидивним перебігом, який часто спостерігається в умовах первинної ланки медичної допомоги. Сімейні лікарі, терапевти, педіатри нерідко стикаються із проблемами діагностики й лікування депресії. До вашої уваги представлено огляд статті P. Ramanuj et al., опублікованої у виданні BMJ (2019; 365: l835), де на підставі доказових даних охарактеризовано […]

15.11.2020 Пандемія COVID-19, яка восени продовжила набирати оберти, суттєво порушує роботу системи охорони здоров’я та ставить під загрозу її здатність відповідати на щоденні виклики. У медичних закладах, розташованих у регіонах поширення COVID-19, хірургічним відділенням пропонують звести до мінімуму чи тимчасово відкласти планові оперативні втручання. Ступінь скорочення обсягу роботи хірургічних відділень залежить від стану систем охорони […]

Авторы: Э.М. Ходош, к. мед. н., доцент Харьковской медицинской академии последипломного образования, КНП «Городская клиническая больницы № 13» Харьковского городского совета, член Европейского респираторного общества (European Respiratory Society – ​ЕRS), В.С. Крутько, д. мед. н., профессор, кафедра фтизиатрии и пульмонологии Харьковской медицинской академии последипломного образования; О.К. Яковенко, к. мед. н., заведующий отделением пульмонологии КП «Волынская […]

10.11.2020 Статья в формате PDF Весной этого года эксперты ВОЗ представили руководство для оценки статуса железа в организме, а также мониторинга и анализа эффективности лечебных мероприятий по нормализации баланса железа на основании определения уровня ферритина. Ключевые слова: статус железа, анемия, перегрузка железом, ферритин, железосодержащие добавки, маркеры воспалительного процесса. Железо является исключительно важным микроэлементом, играющим большую роль в транспорте кислорода, синтезе ДНК […]

Авторы: С.М. Ткач, д. мед. н., профессор, Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев 03.11.2020 Статья в формате PDF Под понятием «диарея» обычно рассматривается учащенное опорожнение кишечника (как правило, чаще 4 раз в день) с изменением характера каловых масс.  Критериями диареи является стойкое повышение содержания жидкости в испражнениях с 60-75% до 85-90% или увеличение их массы – до более 200 г в сутки на фоне западной […]

Авторы: G. Hindricks, T. Potpara, N. Dagres і співавт. 01.11.2020 Стаття у форматі PDF Складність фібриляції передсердь (ФП) як захворювання зумовлює важливість багатогранного та мультидисциплінарного підходу до ведення пацієнтів із таким станом й активного їх залучення до контролю хвороби. Протягом останніх років у діагностиці та лікуванні ФП відбувся значний прогрес, який відображено в цьому виданні рекомендацій. Основні поняття ФП являє собою надшлуночкову тахіаритмію з некоординованою електричною активністю передсердь та їх неефективними […]

01.11.2020 Стаття у форматі PDF Фібриляція передсердь (ФП) є найпоширенішою стійкою аритмією, в Європі та США її діагностують у кожного четвертого дорослого середнього віку. На відміну від шлуночкових аритмій ФП безпосередньо не загрожує життю. Проте гострі порушення гемодинаміки, спричинені ФП, а також мозковий інсульт й інші тромбоемболічні ускладнення є причиною госпіталізацій, інвалідизації та смерті пацієнтів. […]

Авторы: Ю.В. Марушко, д. мед. н., професор, завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти, Т.В. Гищак, д. мед. н., професор кафедри педіатрії післядипломної освіти, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ 01.11.2020 Велоергометрія – одна з основних навантажувальних проб у кардіології, що дозволяє оцінити толерантність до фізичного навантаження і виявити патологічні зміни серцево-судинної системи, які виникають при фізичному навантаженні. Толерантність до фізичного навантаження, або фізична працездатність, є сумарним показником фізіологічних можливостей […]

30.10.2020 Ефективні препарати для лікування подагри існують уже давно, але, на жаль, результати терапії цього захворювання не завжди задовольняють лікарів і пацієнтів, що змушує науковців працювати над подальшою оптимізацією схем лікування. Цьогоріч Американська колегія ревматологів (ACR) презентувала оновлені настанови з лікування подагри. Нагадаємо, що попередні рекомендації цього авторитетного наукового товариства були представлені понад 8 років тому. На відміну від […]

Авторы: S. Kaur, H. Larsen, A. Nattis, США 30.10.2020 Скарги, пов’язані з очима, становлять 2-3% усіх звернень до лікаря первинної медичної допомоги [1]. Сімейні лікарі повинні вміти розпізнавати захворювання очей, які можуть призвести до втрати зору, та своєчасно скерувати пацієнта до офтальмолога [2]. Майже 50% випадків припадає на кон’юнктивіт, хворобу сухого ока й абразію рогівки [3]. […]