Депресивні розлади та кардіоваскулярна патологія: можливості фармакологічної корекції

Автори:
wm
Автори:
20.07.2020

Стаття в форматі PDF

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, депресія посідає 4-те місце за поширеністю у структурі всіх патологічних станів; вона є однією з вагомих причин інвалідизації та втрати працездатності, чинником розвитку ускладнень соматичних захворювань, потенційною причиною самогубств. Відомо, що в пацієнтів із вираженим тривожно-депресивним синдромом 6-річний ризик розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) вищий на 40%, а ризик смерті – на 60%, аніж в осіб із незначною депресивною симптоматикою. На противагу цьому вчасне повноцінне лікування депресії дає змогу знизити ризик смерті від усіх причин.

Депресивні розлади  та кардіоваскулярна патологія:  можливості фармакологічної корекції11-12 червня в онлайн-­форматі відбулася на­уково-практична конференція «Діагностика та лікування серцево-­судинних захворювань». Серед представлених на заході допо­відей значну увагу слухачів привернув виступ завідувачки відділення патофізіології ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України» (м. Київ), доктора медичних наук, професора ­Тетяни ­Володимирівни ­Талаєвої.

Американська кардіологічна асоціація та Європейське товариство кардіологів одностайно вважають депресію модифікованим чинником ризику ІХС. Зв’язок між депресією й ІХС не залежить від статусу куріння, наявності ожиріння, рівня холестерину, анамнезу цукрового діабету чи артеріальної гіпертензії (Brown A. et al., 2009). У дослідженні INTERHEART було встановлено, що в пацієнтів із депресією в 1,56 раза частіше розвивається гост­рий інфаркт міокарда (Rosengren A. et al., 2004). Як головна причина цього розглядається активація тромбоцитів, що створює протромботичні передумови в системі крові.

Основна гіпотеза розвитку депресії – моно­амінова, згідно з якою депресія є наслідком дефіциту норадреналіну, серотоніну та дофаміну. Внаслідок цього активується гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова вісь і збільшується продукція кортизолу, що супроводжується зростанням частоти серцевих скорочень, зниженням варіабельності серцевого ритму, зростанням вивільнення прозапальних цитокінів, згаданою вище активацією тромбоцитів (а отже, й посиленням згортання крові), порушенням ендотеліальної функції, розладами збудливості та провідності міокарда. У результаті цих ефектів можуть виникати епізоди стенокардитичного болю чи тяжкі аритмії. Депресивні розлади небезпечні як самі по собі, так і через супутні поведінкові розлади: поява чи посилення шкідливих звичок, низька фізична активність, погіршення прихильності до фармакотерапії тощо.

На жаль, Україна належить до країн, у яких система охорони психічного здоров’я розвинена слабо, тому основними пріоритетами дій мають стати розвиток мережі загальної допомоги на психосоціальному рівні й активація участі лікарів загальної практики в діагностиці та лікуванні психічних захворювань.

Для лікування депресії застосовують різні фармакотерапевтичні підходи. Одним із них є призначення транквілізаторів, які час від часу приймають 90% населення світу. До транквілізувальних засобів (анксіолітиків) належать агоністи бензодіазепінових рецепторів (типові: діазепам, феназепам, хлордіазепоксид; атипові: гідазепам, медазепам, оксазепам), агоністи серотонінових рецепторів (буспірон), антагоністи гістамінових рецепторів (гідроксизин) тощо. Проте транквілізаторам властива низка побічних ефектів. Так, бензодіазепіни можуть зумовити гіперседацію (денну сонливість, слабкість), синдром рикошету, зниження лібідо, а також сформувати толерантність із потребою в збільшенні дози та розвитком психічної та фізичної залежності. Ще однією можливістю усунення депресії є застосування антидепресантів (тимолептиків, тимоаналептиків), до котрих належать інгібітори моноамінооксидази, інгібітори зворотного захоплення моноамінів і препарати з рецепторним механізмом дії. Серед типових для антидепресантів побічних дій – психічне збудження, тривожність, розлади уваги, анорексія, суїцидальні настрої, ортостатична гіпотензія, аритмії, блокади, раптова серцева смерть, сухість у роті, мідріаз, закрепи, токсикоалергічні реакції. Саме тому альтернативою хімічно синтезованим транквілізаторам й антидепресантам є рослинні препарати природного походження, зокрема ­Кроксен (компанія «­Здраво»), що містить екстракт шафрану, магній, фолієву кислоту, вітаміни В1, В6 та В12.

Екстракт шафрану чинить потужну антиоксидантну дію завдяки тому, що містить низку активних сполук: кроцин і кроцетин (характеризуються антидепресивними властивостями, захищають клітини головного мозку від прогресивних уражень, зменшують активність запалення), сафраналь (покращує настрій і пам’ять), кемпферол (зменшує активність запалення, має антидепресивний вплив). Метааналіз 15 клінічних досліджень виявив, що екстракт шафрану має переваги над плацебо в лікуванні депресії легкого/помірного ступеня вираженості. В іншому випробуванні було з’ясовано, що прийом 30 мг екстракту шафрану в дозі 30 мг/добу за своїм антидепресивним ефектом був еквівалентний терапевтичним дозам класичних антидепресантів – флуоксетину, іміпраміну та циталопраму – і при цьому характеризувався меншою кількістю побічних явищ. N. Abedimanesh і співавт. (2017) підтвердили достовірне зниження бальної оцінки за шкалою депресії Гамільтона внаслідок прийому екстракту шафрану. Дослідники пов’язують сприятливі ефекти шафрану зі збільшенням синаптичного вмісту серотоніну в центральній нервовій системі та пригніченням зворотного захоплення цього нейромедіатора. Включення до складу ­Кроксену вітамінів групи В, у т. ч. фолієвої кислоти, дає змогу знизити рівень гомоцистеїну (одного з тригерів атеросклерозу), а відтак, зменшити ймовірність кардіоваскулярних катастроф.
­

Кроксен – це рослинний антидепресант із протитривожною дією, що сприяє покращенню настрою, підвищенню мотивації до життя, зниженню дратівливості, тривожності й емоційного напруження, нормалізації сну, підвищенню працездатності та фізичної активності, зниженню апатичності й вираженості відчуття втоми. ­Кроксен може стати альтернативою антидепресантам у пацієнтів із легкою чи помірною депресією, котрі відмовляються від прийому хімічних препаратів. Його перевагами є зручність у застосуванні (1 р/добу), можливість використання дітьми віком від 12 років, відсутність звикання, економічна доступність курсового лікування, сертифікована сировина та європейська якість виробництва.

Підготувала Лариса Стрільчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11 (480), червень 2020 р.

Матеріали по темі

22.11.2020 Депресія – ​поширений гетерогенний стан із хронічним та рецидивним перебігом, який часто спостерігається в умовах первинної ланки медичної допомоги. Сімейні лікарі, терапевти, педіатри нерідко стикаються із проблемами діагностики й лікування депресії. До вашої уваги представлено огляд статті P. Ramanuj et al., опублікованої у виданні BMJ (2019; 365: l835), де на підставі доказових даних охарактеризовано […]

10.11.2020 Статья в формате PDF Весной этого года эксперты ВОЗ представили руководство для оценки статуса железа в организме, а также мониторинга и анализа эффективности лечебных мероприятий по нормализации баланса железа на основании определения уровня ферритина. Ключевые слова: статус железа, анемия, перегрузка железом, ферритин, железосодержащие добавки, маркеры воспалительного процесса. Железо является исключительно важным микроэлементом, играющим большую роль в транспорте кислорода, синтезе ДНК […]

Авторы: С.М. Ткач, д. мед. н., профессор, Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев 03.11.2020 Статья в формате PDF Под понятием «диарея» обычно рассматривается учащенное опорожнение кишечника (как правило, чаще 4 раз в день) с изменением характера каловых масс.  Критериями диареи является стойкое повышение содержания жидкости в испражнениях с 60-75% до 85-90% или увеличение их массы – до более 200 г в сутки на фоне западной […]

Авторы: G. Hindricks, T. Potpara, N. Dagres і співавт. 01.11.2020 Стаття у форматі PDF Складність фібриляції передсердь (ФП) як захворювання зумовлює важливість багатогранного та мультидисциплінарного підходу до ведення пацієнтів із таким станом й активного їх залучення до контролю хвороби. Протягом останніх років у діагностиці та лікуванні ФП відбувся значний прогрес, який відображено в цьому виданні рекомендацій. Основні поняття ФП являє собою надшлуночкову тахіаритмію з некоординованою електричною активністю передсердь та їх неефективними […]

01.11.2020 Стаття у форматі PDF Фібриляція передсердь (ФП) є найпоширенішою стійкою аритмією, в Європі та США її діагностують у кожного четвертого дорослого середнього віку. На відміну від шлуночкових аритмій ФП безпосередньо не загрожує життю. Проте гострі порушення гемодинаміки, спричинені ФП, а також мозковий інсульт й інші тромбоемболічні ускладнення є причиною госпіталізацій, інвалідизації та смерті пацієнтів. […]

Авторы: S. Kaur, H. Larsen, A. Nattis, США 30.10.2020 Скарги, пов’язані з очима, становлять 2-3% усіх звернень до лікаря первинної медичної допомоги [1]. Сімейні лікарі повинні вміти розпізнавати захворювання очей, які можуть призвести до втрати зору, та своєчасно скерувати пацієнта до офтальмолога [2]. Майже 50% випадків припадає на кон’юнктивіт, хворобу сухого ока й абразію рогівки [3]. […]

04.08.2020   (Перегляд 25.06.2020) Рекомендації IDSA щодо лікування та ведення пацієнтів з COVID-19 Adarsh Bhimraj, Rebecca L. Morgan, Amy Hirsch Shumaker, Valery Lavergne, Lindsey Baden, Vincent Chi-Chung Cheng, Kathryn M. Edwards, Rajesh Gandhi, Jason Gallagher, William J. Muller, John C. O’Horo, Shmuel Shoham, M. Hassan Murad, Reem A. Mustafa, Shahnaz Sultan, Yngve Falck-Ytter Рекомендація 1. Гідроксихлорохін/хлорохін рекомендовано […]

Авторы: Jiri Beran, професор, кафедра тропічної медицини і медицини подорожей та імунізації Інституту післядипломної освіти в м. Прага, Чеська Республіка 04.08.2020 Стаття в форматі PDF Відповіді на часті питання медичних працівників 24-26 квітня, у рамках робочої програми Першого міжнародного on-line конгресу «Pandemic STOP», було заслухано доповідь професора Жирі Берана, завідувача кафедри тропічної медицини і медицини подорожей та імунізації Інституту післядипломної освіти в Празі, директора […]

04.08.2020 Читати статтю на сайте Клінічна іммунологія. Алергологія. Інфектологія Актуальна тема: Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)

01.08.2020   Стаття в форматі PDF Показники захворюваності та смертності від інфекцій нижніх дихальних шляхів (ІНДШ) залишаються високими в усьому світі. Емпірична терапія, яка використовується в переважній більшості випадків при ІНДШ, може виявитися неефективною в разі вибору препарату на основі спектра його дії, а не фармакологічних властивостей і профілю резистентності. А це підвищує прямі та непрямі витрати на здоров’я. Саме ця проблема стала основою прийняття консенсусу за […]