Кардіологія та кардіохірургія

Как помочь пациенту бросить курить: методические рекомендации

Автори:
02.10.2020

Как известно, курение является модифицируемым фактором риска развития сахарного диабета 2 типа, сердечно-сосудистых заболеваний, злокачественных новообразований и нарушений репродуктивного здоровья. Главную роль в борьбе с курением играет врач общей практики, который обязан информировать пациента о последствиях воздействия табачного дыма на организм и оказывать помощь в прекращении курения.

В настоящее время взаимоотношения врача и курящего пациента регламентируются приказом Министерства здравоохранения Украины от 03.08.2012 № 801 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів» и утвержденными методическими рекомендациями. Данные нормативные акты основаны на принципах лечения табачной зависимости и прекращения употребления табака, которые были ­утверждены на IV конференции сторон Рамочной конвенции Всемирной организации здравоохранения по борьбе с потреблением табака.

Согласно этим принципам тактика поведения врача должна состоять из пяти шагов (5 А).

 1. Ask – спросить

Врачу необходимо систематически опрашивать пациентов относительно статуса курения и регистрировать результат в специальной медицинской документации. Пациенты подразделяются на несколько групп: никогда не куривших, куривших в прошлом, курящих ежедневно, курящих эпизодически. Курящим в настоящее время и лицам в возрасте моложе 25 лет вопрос о статусе курения необходимо задавать 1 раз в год. Особенно внимательно следует опрашивать пациентов, которые бросили курить, так как у этих людей велика вероятность рецидива, преимущественно в течение первого года после отказа от данной привычки. Необходимо обращать внимание пациентов на то, что курение кальяна, сигар и трубки также оказывает отрицательное влияние на организм.

В медицинской документации помимо статуса курения необходимо указывать стаж курения, количество выкуриваемых сигарет в течение суток, наличие в прошлом попыток отказа от курения, причины возврата к потреблению табачных изделий, степень никотиновой зависимости и готовность пациента к отказу от курения.

2. Assess – установить диагноз

Для постановки диагноза необходимо определить характер табачной зависимости у пациента (психологическая или физиологическая). Оценку степени никотиновой зависимости проводят с помощью теста Фагерстрема.

Как помочь пациенту бросить курить:  методические рекомендацииПоказатель 0-2 балла свидетельствует об очень слабой никотиновой зависимости, 3-4 – слабой зависимости, 5 – средней, 6-7 баллов – высокой зависимости, 8-10 – очень высокой. Результаты этого теста необходимо учитывать при отказе пациента от курения, так как у человека с высокой и очень высокой зависимостью могут возникнуть синдром отмены и потребность в фармакотерапии. В большинстве случаев синдром отмены проявляется сильным желанием закурить, тревогой, депрессией, уменьшением концентрации внимания, ухудшением настроения, раздражительностью, повышенной возбудимостью, сонливостью, головной болью, головокружением, тремором, потливостью, болью в мышцах, усилением кашля, затруднением отхождения мокроты, чувством голода. Подобные симптомы могут сохраняться до 3 мес.

3. Advise – советовать

Врач, в особенности врач общей практики, должен найти подход к больному и в строгой, но доброжелательной форме посоветовать ему отказаться от курения. Особенно это важно для пациентов с уже диагностированной патологией (хроническим обструктивным заболеванием легких, сердечно-сосудистыми заболеваниями), так как отказ от курения в данном случае имеет прогностическое значение.

4. Assist – содействовать

Если пациент высказал желание отказаться от курения, необходимо во всем ему содействовать. Совместно следует составить план действий, назначить дату прекращения курения, обсудить вероятность возникновения синдрома отмены, объяснить, как избежать срыва (не злоупотреблять алкоголем, не переедать). Независимо от назначения фармакотерапии пациент должен увеличить потребление минеральной воды, соков, щелочных отваров, заменить сахар медом, увеличить потребление продуктов, богатых витаминами А, В1, В12, С, Е, РР, осуществлять прогулки на свежем воздухе, проводить дыхательную гимнастику, при усилении кашля – принимать отхаркивающие средства. Немаловажной в этой ситуации является поддержка родных и друзей, которые могут создать благоприятные условия для отказа от курения.

5. Arrange follow up – организовать наблюдение

Поскольку отказ от курения – процесс достаточно длительный, врач должен постоянно контактировать с пациентом для профилактики возврата к курению, опасность которого особенно велика в течение первых 6 мес. Встречи с пациентом, который бросает курить, должны проходить не реже 1 раза в 2 нед в течение 1-го и 1 раза в 3 нед – 2-го и 3-го месяцев. В последующие 3 мес частота визитов зависит от желания пациента и мнения врача об их необходимости. При встрече с пациентом необходимо постоянно интересоваться его самочувствием, возникшими трудностями в процессе отказа от курения. Если пациент снова начал курить, необходимо выяснить причину возобновления этой вредной привычки, обсудить возможность предотвращения неудачи в дальнейшем и возобновить попытки отказа от курения.

Как помочь пациенту бросить курить:  методические рекомендации

Подготовила Анастасия Лазаренко

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 15 (484), 2020 р.

Матеріали по темі

Авторы: G. Hindricks, T. Potpara, N. Dagres і співавт. 01.11.2020 Стаття у форматі PDF Складність фібриляції передсердь (ФП) як захворювання зумовлює важливість багатогранного та мультидисциплінарного підходу до ведення пацієнтів із таким станом й активного їх залучення до контролю хвороби. Протягом останніх років у діагностиці та лікуванні ФП відбувся значний прогрес, який відображено в цьому виданні рекомендацій. Основні поняття ФП являє собою надшлуночкову тахіаритмію з некоординованою електричною активністю передсердь та їх неефективними […]

01.11.2020 Стаття у форматі PDF Фібриляція передсердь (ФП) є найпоширенішою стійкою аритмією, в Європі та США її діагностують у кожного четвертого дорослого середнього віку. На відміну від шлуночкових аритмій ФП безпосередньо не загрожує життю. Проте гострі порушення гемодинаміки, спричинені ФП, а також мозковий інсульт й інші тромбоемболічні ускладнення є причиною госпіталізацій, інвалідизації та смерті пацієнтів. […]

Авторы: Ю.В. Марушко, д. мед. н., професор, завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти, Т.В. Гищак, д. мед. н., професор кафедри педіатрії післядипломної освіти, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ 01.11.2020 Велоергометрія – одна з основних навантажувальних проб у кардіології, що дозволяє оцінити толерантність до фізичного навантаження і виявити патологічні зміни серцево-судинної системи, які виникають при фізичному навантаженні. Толерантність до фізичного навантаження, або фізична працездатність, є сумарним показником фізіологічних можливостей […]

23.10.2020 Стаття у форматі PDF Артеріальна гіпертензія (АГ) лишається провідною причиною смерті в усьому світі. Поширеність АГ та її вплив на серцево-судинну (СС) захворюваність і смертність продовжує зростати. Для зменшення глобального тягаря підвищення артеріального тиску (АТ) Міжнародне товариство з артеріальної гіпертензії (ISH) 2020 року розробило практичну настанову щодо лікування АГ у дорослих хворих віком від […]

22.10.2020 Стаття у форматі PDF Атеросклероз – ​складний хронічний процес, в основі якого лежать надмірна запальна відповідь та накопичення ліпідів. На сьогодні існують три основні підходи до ведення осіб з атеросклеротичною ішемічною хворобою серця (ІХС): медикаментозне лікування, черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ) та аортокоронарне шунтування (АКШ). X. Wang et al. провели дослід­жен­ня з метою вивчення ефективності […]

21.10.2020 У 2019 р. Європейське товариство кардіологів (ESC) спільно з Європейським респіраторним товариством (ERS) розробило оновлені методичні рекомендації з діагностики та лікування гострої тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА). У документі узагальнено сучасні наукові докази з метою надання допомоги лікарям у виборі найкращих терапевтичних стратегій для пацієнтів із ТЕЛА в конкретній клінічній ситуації. Впродовж останніх років ESC […]

02.10.2020 Как известно, курение является модифицируемым фактором риска развития сахарного диабета 2 типа, сердечно-сосудистых заболеваний, злокачественных новообразований и нарушений репродуктивного здоровья. Главную роль в борьбе с курением играет врач общей практики, который обязан информировать пациента о последствиях воздействия табачного дыма на организм и оказывать помощь в прекращении курения. В настоящее время взаимоотношения врача и курящего пациента регламентируются […]

Авторы: Ю.В. Марушко, д. мед. н., професор, завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти, Т.В. Гищак, д. мед. н.,професор кафедри педіатрії післядипломної освіти, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ 29.07.2020 Сьогодні у педіатричній практиці широко використовується метод добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ) для оцінки добового ритму артеріального тиску (АТ) із застосуванням переносних моніторів. Він рекомендований європейськими [1] та американськими кардіологічними товариствами [2] для підтвердження гіпертензії у дітей до початку […]

20.07.2020 Огляд оновлених рекомендацій Європейського товариства кардіологів В умовах пандемії, спричиненої коронавірусною інфекцією, особливо вразливими є пацієнти  із серцево-судинними захворюваннями, зокрема з порушеннями серцевого ритму. Крім того, сама інфекція SARS-CoV-2 часто є тригером розвитку аритмії. Особливо чітко це проявляється в разі тяжкого перебігу COVID-19. Так, поширеність аритмій у хворих, які перебувають у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії, істотно перевищує відповідний показник в інших пацієнтів у стаціонарі (44,4 та 6,9% […]

Авторы: фахівець із розробки лікарських засобів, кандидат хімічних наук Анатолій Севастянович Шаламай і науковий керівник відділення реанімації та інтенсивної терапії ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України» (м. Київ), член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Олександр Миколайович Пархоменко 08.07.2020 Стаття в форматі PDF Пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19), поза сумнівом, є […]