Нове застосування 0,5% розчину повідон-йоду в отоларингологічній практиці під час пандемії COVID-19

Автори:
wm
Автори:
09.11.2020

Стаття у форматі PDF

В умовах епідемії COVID-19 мільйони лікарів усього світу наражаються на підвищений ризик зараження цією небезпечною інфекцією. Насамперед це стосується медичних працівників, які контактують зі слиною пацієнта, – оториноларингологів, стоматологів тощо. Зменшити ризик контакту з вірусом дають змогу антисептики з віруліцидними властивостями, до яких належить повідон-йод (ПВП-І). Способи застосування ПВП-І, що продемонстрували ефективність у клінічній практиці, ми розглянемо в цій статті.

Йод був визнаний ефективним бактерицидним засобом ще з 1800-х рр. Повідон-йод (йод із водорозчинним полімером полівінілпіролідон, ПВП-I) відкрито 1955 року в Лабораторії промислової токсикології у Філадельфії (США) вченими H.A. Shelanski та M.V. Shelanski. Речовину було розроблено для пошуку альтернативної йодовмісної форми протимікробних препаратів, але менш токсичної, ніж йодна настоянка.

Початок антимікробної дії ПВП-I починається при виділенні йоду (Wada H. et al., 2016). ПВП-I має вищу віруліцидну активність порівняно з іншими широковживаними антисептичними засобами, такими як хлоргексидин (da Silveria Teixera D. et al., 2019) та бензалконію хлорид. Згідно з попередніми дослідженнями in vitro (Eggers M. еt al., 2018; Eggers M. еt al., 2015) розчин ПВП-І виявився активним проти коронавірусів, що спричинили епідемію SARS (епідемія тяжкого гострого респіраторного синдрому 2002-2003 рр.) і MERS (епідемія Близькосхідного респіраторного синдрому 2012-2013 рр.). У рамках згаданих досліджень віруліцидної активності ПВП-І проти MERS-CoV було продемонстровано, що найнижча (1%) концентрація ПВП-І при використанні протягом 30 с у «брудних» умовах виявляється ефективною і сприяє зниженню вірусної активності на ≥99,99%. У подальшій роботі дослідники встановили найнижчу ефективну концентрацію ПВП-І проти коронавірусів, яка становила 0,23%.

Рото- та носоглотка є ділянками-мішенями нового коронавірусу, у результаті чого слина може мати досить велике навантаження SARS-CoV-2 – ​приблизно 1,2×108 копій/мл (Tо K.K. et al., 2020). 

Оскільки лікар-оториноларинголог напряму має справу з ділянками-мішенями СOVID-19, є значний ризик інфікування лікарів під час звичайних оглядів і численних ендоскопічних процедур. Відомо, що початкова фаза виділення вірусу COVID-19 може мати безсимптомний перебіг, але вже на цьому етапі інфекція є висококонтагінозною (He X. et al., 2020). Донині немає універсальних рекомендацій щодо передопераційного тестування та лікування SARS-CoV-2, тому окремі лікарні створюють власні протоколи лікування та профілактики. Отже, автори цього дослідження пропонують використовувати 0,5% розчин ПВП-І для полоскання ротової порожнини та закапування носа як необхідний запобіжний спосіб для пацієнтів, які відвідують ЛОР-амбулаторію, та медичних працівників, які працюють із даною категорією хворих.

Матеріали та методи

У дослідженні взяли участь пацієнти (n=315), які відвідували амбулаторне відділення з метою консультацій і проведення ендоскопії ЛОР-органів. Було включено пацієнтів без симптомів COVID-19, які потребували процедур ротової та назальної порожнин або навколо них, та медичних працівників (n=17), які проводили ці процедури. Не було залучено осіб із алергією на ПВП-І в анамнезі, з будь-якими порушеннями функції щитоподібної залози, активним лікуванням радіоактивним йодом, літієм, з нирковою недостатністю, дерматитами, а також вагітних.

Протокол дослідження

У рамках дослідження застосовували 0,5% розчин ПВП-І (його готували з доступного в продажу препарату повідон-йоду) у вигляді полоскань для ротової порожнини, ротоглотки та крапель для носа та носоглотки. Додаткове застосування 0,5% ПВП-І могло бути використане для передопераційної підготовки до ендотрахеальної інтубації, ендоскопії та бронхоскопії.

Способи застосування

Для ЛОР-обстеження та ендоскопії

Крок 1. Для всіх пацієнтів / медичних працівників: 0,5% розчин ПВП-І застосовували по 4-5 крапель у кожну ніздрю за 10 хв до ­обстеження. Для проведення ендоскопічних процедур використовували назальний тампон із ПВП-І і напередодні – ​назальний душ для обробки порожнини носа 2 рази на день.

Крок 2. Для пацієнтів у свідомості та медичних працівників: 10 мл 0,5% розчину ПВП-І застосовували в якості рідини для полоскання порожнини рота протягом 30 с, слідкуючи за тим, щоб під час полоскання розчин розподілявся рівномірно по всій порожнині і щоб людина, перед тим як виплюнути рідину, потримала її в задній частині горла ще 30 секунд.

Для госпіталізованих пацієнтів і медичних працівників

Госпіталізованим пацієнтам із підозрою на COVID-19 / підтвердженою інфекцією, а також медичним працівникам: кроки 1 і 2 варто проводити кожні 6 год у пацієнтів і до 4 разів на день – ​у медичних працівників (максимальна частота – ​кожні 2 год). Медичним працівникам рекомендується виконувати кроки 1 і 2 перед контактом із пацієнтами; якщо ці контакти регулярні, 1 і 2 етапи проводять до 4 разів на день або повторюють кожні 2-3 години.

Проведення ендоскопії, бронхоскопії та інших процедур ротової, назальної порожнини або навколо них

Пацієнт має пройти кроки 1 і 2 перед обстеженням або лікуванням. Медичні працівники, які проводять процедуру або перебувають у безпосередній близькості, мають виконувати кроки 1 і 2 перед контактом із пацієнтом; якщо пацієнтів багато, процедуру повторюють кожні 2-3 год до 4 разів на день.

Результати

Було проведене ретельне опитування всіх пацієнтів та медичних працівників щодо будь-якого дискомфорту чи подразнення слизових унаслідок проведення назального душу або промивання ЛОР-органів. Усім пацієнтам, які взяли участь у дослідженні, проведено ендоскопію носової та ротової порожнини. Також усі медичні працівники використовували назальні краплі та полоскання 0,5% розчином ПВП-І. Лише 7 хворих поскаржилися на дискомфорт і подразнення після промивання носа й полоскання горла. Жоден із пацієнтів і медичних працівників не повідомляв про ­випадки алергічних реакцій або будь-якого дискомфорту.

Обговорення

ПВП-І широко застосовується в усьому світі як засіб для миття рук (зазвичай 7,5% розчин, що містить піноутворювачі), передпроцедурний антисептик для обробки шкіри (10% розчин), також в офтальмохірургії (до 5%), у хірургії порожнини рота (10% розчин). Передбачається, що використання концентрації, удвічі сильнішої за виявлену віруліцидну концентрацію ПВП-І in vitro (0,5 проти 0,23%), може бути ефективним при SARS-CoV-2.

Не виявлено достовірного впливу на функцію щитоподібної залози, мукоциліарний кліренс або нюх при дослідженні місцевого інтраназального застосування 0,08% розчину повідон-­йоду в процесі лікування резистентного хронічного риносинуситу (Panchmatia R. et al., 2019; Mullings W. et al., 2019).

Полоскання ротової порожнини розчином ПВП-І добре переноситься, якщо порівняти з іншими антисептичними засобами (da Silveria Teixera D. et al., 2019). У клінічних дослідженнях показано, що назальне введення та полоскання ротової порожнини розчином ПВП-І знижують мікробну колонізацію глотки та сприяють зменшенню розвитку госпітальної пневмонії в подальшому (Kawana A. et al., 1999). Розчини на основі ПВП-І застосовують як один із заходів передопераційної асептики в багатьох планових ортопедичних і офтальмологічних операціях для носової деколонізації мікробів (Rezapoor M. et al., 2017; Koerner J.C. et al., 2018).

З огляду на наявний досвід, автори цього дослідження рекомендують використовувати розчин ПВП-I з метою зменшення вірусного навантаження SARS-CoV-2 в ротовій порожнині для запобігання передачі вірусу повітряно-краплинним шляхом подібно до рекомендованої практики санації рук при COVID-19. Ця пропозиція є лише частиною стратегії зменшення передачі SARS-CoV-2 на додаток до використання медичними працівниками засобів індивідуального захисту.

Пропонується застосовувати назальні краплі / назальний душ та промивання ротоглотки ПВП-І під час пандемії COVID-19 для обмеження поширення SARS- CоV-2 від пацієнтів до медичних працівників і навпаки. Автори дослідження пропонують не проводити кабінетний ЛОР-огляд, кабінетні ендоскопічні процедури, заплановані хірургічні процедури та інтубації без дезінфекції розчином ПВП-І.

У дослідженні не оцінювали ефективне зниження титрів SARS-CоV-2, але теоретично автори припускають, згідно з результатами попередніх випробувань, що зменшення титрів вірусу може тривати щонайменше протягом 20 хв in vivo (Eggers M. et al., 2018; Eggers M. et al., 2015; Kariwa H. et al., 2006). За допомогою рандомізованих контрольованих досліджень необхідно дослідити зниження титрів вірусу, а також тривалість часу, протягом якого антисептик залишається активним. 20 хв після використання ПВП-I має вистачати на проведення обстеження та нетривалих процедур без ризику інфікування. Щодо загального впливу повідон-йоду, то він є безпечним для тих, хто не має протипоказань до його застосування.

Висновки

Ураховуючи попередні докази ефективного використання антисептичного засобу ПВП-І проти SARS-Cov і MERS-Cov для підтримки здорового стану ротової порожнини та лікування орофарингеальних інфекцій, можна вважати доцільним використання 0,5% ПВП-I у медичних працівників та їх пацієнтів із метою зниження ризику поширення захворювання на додаток до рекомендованих заходів, які застосовують під час ведення пацієнтів із COVID-19. 

З огляду на вже відомі факти ефективності ПВП-І in vitro, ­дослідники рекомендують цілеспрямоване його застосування in vivo. Відсутність небажаних ефектів дає можливість широко застосовувати ПВП-І для зменшення вірусного навантаження в ротоглотці та носовій порожнині.

Khana M. M. et al. Repurposing 0,5% povidone iodine solution in otorhinolaryngology practice in Covid-19 pandemic. American Journal of Otolaryngology Vol. 41, Issue 5, September-October 2020, 102618.

Переклад з англ. Марії Ільницької

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 3 (52), 2020 р.

Матеріали по темі

21.06.2020   Стаття в форматі PDF На початку цього року на сторінках спеціалізованого видання The Journal of Allergy and Clinical Immunology з’явилася оновлена версія рекомендацій Робочої групи ARIA (Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma) щодо лікування алергічного риніту (АР), сформульованих із застосуванням системи розробки, оцінки й експертизи ступеня обґрунтованості клінічних рекомендацій (GRADE) і з […]