Лікування респіраторних інфекцій верхніх дихальних шляхів в умовах пандемії COVID-19

Автори:
wm
Автори:
15.11.2020

Стаття у форматі PDF

Лікування респіраторних інфекцій верхніх дихальних шляхів в умовах пандемії COVID-19Нові епідемії та часті спалахи вірусних інфекцій – ​постійна загроза здоров’ю суспільства на світовому рівні. Відсутність або низька ефективність існуючої специфічної противірусної терапії вимагає пошуку нових альтернативних шляхів вирішення проблеми. Одним із перспективних напрямів є вивчення та клінічне застосування рослинних компонентів (як основних препаратів або у складі комплексної терапії). Останніми роками значну увагу з боку дослідників мають біоактивні сполуки кореня солодки (Glycyrrhizae radix), зокрема еноксолон (гліциретинова кислота) та гліциризин. Нині відомо, що еноксолон має широкий спектр активності щодо РНК- і ДНК-вмісних вірусів. До уваги читачів пропонуємо стислий огляд противірусної активності еноксолону, зокрема стосовно вірусів грипу та коронавірусів.

Сьогодні доведено, що еноксолон, який являє собою пентациклічне тритерпеноїдне похідне типу β-амірину, отримане в результаті гідролізу гліциризинової кислоти, має противірусні, протизапальні та протипухлинні властивості. Огляд останніх пуб­лікацій продемонстрував його потенціал у боротьбі з гострими респіраторними вірус­ними інфекціями.

Результати досліджень доводять, що механізм противірусної активності еноксолону пов’язаний із його впливом на зв’язування вірусу з клітиною, індукцією інтерферону, інгібуванням реплікації вірусу, загальною імунною модуляцією, стабілізацією клітинної мембрани; також повідомлялося, що еноксолон має антибактеріальну дію проти деяких видів бактерій.

Перший звіт щодо противірусних властивостей еноксолону датується 1979 роком, коли після скринінгових досліджень рослинних екстрактів автори виявили, що один із компонентів кореня солодки пригнічує ріст і чинить цитопатичний ефект щодо деяких ДНК- і РНК- вірусів in vitro. З того часу активність еноксолону була доведена щодо багатьох збудників вірусних захворювань.

Вірус грипу А

Wolkerstorfer і співавт. (2009) повідомили, що лікування еноксолоном зумовлює зменшення на 90% заражених вірусом грипу А клітин легень і зменшення титру вірусних частинок в інфікованих клітинах. Дослідники дійшли висновку, що противірусна активність еноксолону опосередковується через взаємодію з клітинними мембранами, що спричиняє зниження проникнення вірусу та пригнічення його патогенної реплікації всередині клітини.

Згодом Hsieh і співавт. (2012) встановили, що еноксолон перешкоджає проникненню вірусу грипу сигнальним шляхом, пов’язаним з активністю нейрамінідази.

Michaelis і співавт. (2011) показали, що гліциризин у терапевтичній концентрації перешкоджає індукованій вірусом грипу А/H5N1 експресії прозапального гена та патогенній реплікації вірусу через втручання у формування активних форм кисню та зниження активації JNK, p38 і NF-κB.

H. C. Ko та співавт. (2006) провели дослідження з використанням спиртового екстракту Glycyrrhiza uralensis у клітинній культурі бронхіального епітелію людини A549, інфікованій вірусом грипу А/H1N1. Екстракт чинив ­інгібуючий ефект на синтез RANTES – потужного хемотаксичного цитокіну, який зазвичай виявляється в носових виділеннях пацієнтів з інфекцією верхніх дихальних шляхів. Цей хемокін бере участь в опосередкованому епітеліальними клітинами запальному процесі.

Респіраторно-синцитіальні віруси (РСВ)

Активність еноксолону щодо РСВ досліджували на культурах клітини епітелію людини верхніх дихальних шляхів (культура HEp-2) і нижніх дихальних шляхів (культура A549). Зокрема, оцінювали його здатність інгібувати реплікацію вірусу та стимулювати синтез людського інтерферону-β. Найвираженіший вплив еноксолону на РСВ спостерігався в разі його застосування до інокуляції вірусу, що може бути зумовлено інгібуванням прикріплення вірусу до клітин епітелію (p<0,0001) та проникненням у клітини (p<0,0001). Дослідники також відмітили посилення синтезу людського інтерферону-β у разі застосування еноксолону, що може забезпечувати додаткову проти­вірусну активність.

Коронавіруси

Поряд з іншими вірусними захворюваннями противірусну активність еноксолону досліджували також при коронавірусній інфекції. Таку необхідність обумовив спалах SARS-CoV у ­2002-2003 роках. Захворювання ускладнювалося розвитком атипової пневмонії (або тяжкого гострого респіраторного синдрому) з частими летальними наслідками. Дослідники виявили, що еноксолон здатен інгібувати реплікацію вірусу в умовах in vitro (на Vero-клітинах). Ефект еноксолону виявився сильнішим порівняно з препаратами порівняння (рибавірин, 6-азауридин, піразофурин і мікофенолова кислота) (Cinatl J. et al., 2003).

Також було відзначено, що еноксолон може інгібувати адсорбцію та проникнення вірусу протягом раннього етапу реплікативного циклу. Найвираженіший ефект спостерігався при додаванні препарату як під час, так і після періоду адсорбції.

Оцінка різних протоколів застосування еноксолону на клітинах, інфікованих корона­вірусами, а також результати скринінгових експериментів із використанням похідних еноксолону для оцінки антикоронавірусної активності підтверджують, що еноксолон перешкоджає адсорбції вірусів на клітинних рецепторах або проникненню вірусу в клітину, тобто діє на ранніх стадіях реплікативного циклу вірусу (Hoever G. et al., 2005).

Результати клінічних досліджень вказують на те, що застосування гліциризину в пацієнтів із респіраторним дистрес-синдромом знижує накопичення тромбоцитів у легенях (Yu et al., 2005), а також зменшує рівень прозапальних цитокінів у початковій фазі респіраторного дистрес-синдрому (Lee et al., 2019). В одному з досліджень науковці підкреслюють здатність гліциризину зв’язуватися з рецептором ангіотензинперетворювального ферменту-2, за участі якого відбувається проникнення SARS-CoV-2 у клітину. Таким чином, застосування гліциризину при COVID-19 дозволяє стримувати зараження нових клітин (Luo et al., 2020). Нещодавно були представлені цікаві клінічні дані про пацієнта з тяжкою формою COVID-19, який одужав після лікування діамонію гліциризинатом (Ding et al., 2020). На сьогодні три групи дослідників пропонують використовувати гліциризин, окремо або в комбінації з іншими ліками, для лікування коронавірусних інфекцій (Chen et al., 2020; Luo, Liu & Li, 2020; Zhao et al., 2020).

Віруси гепатиту В і С

Пізніше Van Rossum і співавт. довели, що еноксолон здатен зумовлювати зниження рівня активності амінотрансфераз у плазмі в пацієнтів із вірусним гепатитом. Багато клінічних звітів також підтверджують його властивість значно полегшувати симптоми гепатиту та покращувати структуру ураженої тканини печінки (Pompei R. et al., 1983).

Герпесвіруси

Із 1980-х років була виявлена активність еноксолону щодо герпесвірусів. Дослідники продемонстрували, що цей ефект пов’язаний із пригніченням varicella-zoster virus (VZV; вірусу вітряної віспи) на ранній стадії циклу реплікації, тобто проникнення та розкриття частинок вірусу. Еноксолон також проявляв синергетичний ефект у комбінації з іншими антигерпесними препаратами (як-от ацик­ловір) і людським β-інтерфероном (Baba, Shigeta, 1987).

Вірус імунодефіциту людини

Препарати еноксолону продемонстрували позитивний ефект у пацієнтів із ВІЛ. У 1987 році Y. Gotoh і співавт. провели довго­строкове дослідження з ­використанням препарату гліциризину (5 мг/кг) шляхом внутрішньо­венного введення пацієнтам із високим співвідношенням CD4/CD8. У результаті відзначили збільшення кількості лімфо­цитів CD4 та зменшення співвідношення CD4/CD8 як у безсимптомних пацієнтів, так і у хворих зі СНІДом. Істотне клінічне покращення було досягнуто майже в половини пролікованих пацієнтів.

! На українському фармацевтичному ринку еноксолон представлений комплексним препаратом ­Ангіноваг, що випускається у вигляді спрею для ротової порожнини. Цей лікарський засіб поєднує у своєму складі речовини проти­вірусної, антибактеріальної, антисептичної, протизапальної та аналгетичної дії, що мають взаємодоповнювальний синергічний вплив.

Окрім еноксолону, Ангіноваг містить:

  • тиротрицин – ​місцевий антибіотик, активний щодо багатьох грампозитивних бактерій;
  • деквалінію хлорид, що має антисептичні та дезінфікувальні властивості;
  • гідрокортизону ацетат – ​потужний протизапальний засіб;
  • лідокаїну гідрохлорид – ​місцевий боле­заспокійливий засіб.

Зазначені фармакологічні властивості забезпечують комплексну патогенетичну терапію запальних захворювань верхніх дихальних шляхів і слизової оболонки ротової порожнини. У показаннях до призначення ­Ангіновагу – тонзиліт, фарингіт, ларингіт, афтозний і виразковий стоматит, глосит.

Оскільки еноксолон є найефективнішим на ранніх стадіях розмноження вірусу, ­Ангіноваг доцільно застосовувати якомога раніше, тобто з появою перших симптомів ГРВІ. Наявність у складі лікарського препарату місцевого антисептика й антибіотика знижує ризик приєднання локальної бактеріальної інфекції.

У нашій практиці Ангіноваг показав себе як унікальний за складом препарат із потужними противірусними властивостями для лікування фарингітів і тонзилітів як проявів ГРВІ та бактеріальної інфекції, що особливо актуальні на теперішній час.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 19 (488), 2020 р.

Матеріали по темі

22.11.2020 Депресія – ​поширений гетерогенний стан із хронічним та рецидивним перебігом, який часто спостерігається в умовах первинної ланки медичної допомоги. Сімейні лікарі, терапевти, педіатри нерідко стикаються із проблемами діагностики й лікування депресії. До вашої уваги представлено огляд статті P. Ramanuj et al., опублікованої у виданні BMJ (2019; 365: l835), де на підставі доказових даних охарактеризовано […]

10.11.2020 Статья в формате PDF Весной этого года эксперты ВОЗ представили руководство для оценки статуса железа в организме, а также мониторинга и анализа эффективности лечебных мероприятий по нормализации баланса железа на основании определения уровня ферритина. Ключевые слова: статус железа, анемия, перегрузка железом, ферритин, железосодержащие добавки, маркеры воспалительного процесса. Железо является исключительно важным микроэлементом, играющим большую роль в транспорте кислорода, синтезе ДНК […]

Авторы: С.М. Ткач, д. мед. н., профессор, Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев 03.11.2020 Статья в формате PDF Под понятием «диарея» обычно рассматривается учащенное опорожнение кишечника (как правило, чаще 4 раз в день) с изменением характера каловых масс.  Критериями диареи является стойкое повышение содержания жидкости в испражнениях с 60-75% до 85-90% или увеличение их массы – до более 200 г в сутки на фоне западной […]

Авторы: G. Hindricks, T. Potpara, N. Dagres і співавт. 01.11.2020 Стаття у форматі PDF Складність фібриляції передсердь (ФП) як захворювання зумовлює важливість багатогранного та мультидисциплінарного підходу до ведення пацієнтів із таким станом й активного їх залучення до контролю хвороби. Протягом останніх років у діагностиці та лікуванні ФП відбувся значний прогрес, який відображено в цьому виданні рекомендацій. Основні поняття ФП являє собою надшлуночкову тахіаритмію з некоординованою електричною активністю передсердь та їх неефективними […]

01.11.2020 Стаття у форматі PDF Фібриляція передсердь (ФП) є найпоширенішою стійкою аритмією, в Європі та США її діагностують у кожного четвертого дорослого середнього віку. На відміну від шлуночкових аритмій ФП безпосередньо не загрожує життю. Проте гострі порушення гемодинаміки, спричинені ФП, а також мозковий інсульт й інші тромбоемболічні ускладнення є причиною госпіталізацій, інвалідизації та смерті пацієнтів. […]

Авторы: S. Kaur, H. Larsen, A. Nattis, США 30.10.2020 Скарги, пов’язані з очима, становлять 2-3% усіх звернень до лікаря первинної медичної допомоги [1]. Сімейні лікарі повинні вміти розпізнавати захворювання очей, які можуть призвести до втрати зору, та своєчасно скерувати пацієнта до офтальмолога [2]. Майже 50% випадків припадає на кон’юнктивіт, хворобу сухого ока й абразію рогівки [3]. […]

04.08.2020 Читати статтю на сайте Клінічна іммунологія. Алергологія. Інфектологія Актуальна тема: Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)

04.08.2020   (Перегляд 25.06.2020) Рекомендації IDSA щодо лікування та ведення пацієнтів з COVID-19 Adarsh Bhimraj, Rebecca L. Morgan, Amy Hirsch Shumaker, Valery Lavergne, Lindsey Baden, Vincent Chi-Chung Cheng, Kathryn M. Edwards, Rajesh Gandhi, Jason Gallagher, William J. Muller, John C. O’Horo, Shmuel Shoham, M. Hassan Murad, Reem A. Mustafa, Shahnaz Sultan, Yngve Falck-Ytter Рекомендація 1. Гідроксихлорохін/хлорохін рекомендовано […]

Авторы: Jiri Beran, професор, кафедра тропічної медицини і медицини подорожей та імунізації Інституту післядипломної освіти в м. Прага, Чеська Республіка 04.08.2020 Стаття в форматі PDF Відповіді на часті питання медичних працівників 24-26 квітня, у рамках робочої програми Першого міжнародного on-line конгресу «Pandemic STOP», було заслухано доповідь професора Жирі Берана, завідувача кафедри тропічної медицини і медицини подорожей та імунізації Інституту післядипломної освіти в Празі, директора […]

01.08.2020   Стаття в форматі PDF Показники захворюваності та смертності від інфекцій нижніх дихальних шляхів (ІНДШ) залишаються високими в усьому світі. Емпірична терапія, яка використовується в переважній більшості випадків при ІНДШ, може виявитися неефективною в разі вибору препарату на основі спектра його дії, а не фармакологічних властивостей і профілю резистентності. А це підвищує прямі та непрямі витрати на здоров’я. Саме ця проблема стала основою прийняття консенсусу за […]