Роль респираторных вирусов в развитии фебрильных судорог у детей: результаты исследования EFES

Роль респираторных вирусов  в развитии фебрильных судорог у детей: результаты исследования EFES
31.10.2018

Фебрильные судороги (ФС) – ​наиболее часто встречающаяся в раннем детском возрасте неврологическая патология, которая может сопровождаться развитием ряда осложнений, а также вызывает значительную тревогу у родителей. Поскольку в настоящее время отсутствуют рутинные рекомендации относительно установления этио­логических факторов ФС, расширение сведений о них даст возможность разрабатывать как дальнейшие меры профилактики, так и стратегии последующего ведения детей после перенесенного эпизода ФС.

Иссле­дователи из Турции недавно завершили выполнение проспективного многоцентрового исследования EFES (Viral etiological causes of febrile seizures for respiratory pathogens), в ходе которого оценивали частоту (%) выявления различных респираторных вирусов у детей с ФС. Данное исследование проводилось в 8 городах страны с 1 марта 2016 г. по 1 апреля 2017 г.

У всех детей, поступивших с диагнозом ФС в принимавшие участие в исследовании клиники, были взяты мазки из носоглотки, в которых с использованием современных вирусологических методов определяли наличие вирусов гриппа А и В, респираторно-синцитиального вируса (А и В), вирусов парагриппа (1, 2, 3 и 4-го типов), коронавирусов (229E и OC43), риновирусов, энтеровирусов, аденовирусов, бокавирусов и метапневмовирусов.

Как показал анализ полученных результатов, в исследуемый период наличие как минимум одного респираторного вируса было обнаружено у 82,7% (144/174) детей с ФС. Наиболее часто выявляли аденовирус, далее по частоте следовали вирусы гриппа А и В. Наличие более чем одного респираторного вируса было установлено у 58,3% детей с ФС, при этом самой распространенной вирусной ассоциацией являлось сочетание аденовируса и вируса гриппа В.

У детей младше 12 мес наиболее часто выявляемым вирусом оказался коронавирус OC43, в то время как у детей старше 48 мес – ​вирус гриппа А (p <0,05). У детей со сложными ФС (продолжительностью от 15 мин и дольше) чаще идентифицировали бокавирусы, а у детей с простыми ФС – ​респираторно-синцитиальный вирус типа А. У детей, у которых данный эпизод ФС возник впервые в жизни, наиболее часто идентифицировали вирус гриппа В (p <0,05).

Таким образом, результаты исследования EFES подтверждают важную роль респираторных вирусов в этиологии ФС у детей. Кроме того, они свидетельствуют о том, что большинству детей с ФС на фоне респираторной инфекции не показано назначение антибиотиков, поскольку в большинстве случаев она вызвана вирусными агентами.

Более широкое использование существующей квадривалентной вакцины против гриппа могло бы способствовать профилактике ФС, связанных с инфицированием вирусами гриппа. В качестве перспективного направления массовой профилактики ФС также может рассматриваться разработка вакцин против других респираторных вирусных инфекций, в том числе – ​респираторно-синцитиальной вирусной инфекции.

K.B. Carman et al. Hum Vaccin Immunother. 2018 Sep 20.
[Epub ahead of print]

 

Тематичний номер «Педіатрія» №3 (46), вересень 2018 р.

Матеріали по темі

Авторы: S. Kaur, H. Larsen, A. Nattis, США 30.10.2020 Скарги, пов’язані з очима, становлять 2-3% усіх звернень до лікаря первинної медичної допомоги [1]. Сімейні лікарі повинні вміти розпізнавати захворювання очей, які можуть призвести до втрати зору, та своєчасно скерувати пацієнта до офтальмолога [2]. Майже 50% випадків припадає на кон’юнктивіт, хворобу сухого ока й абразію рогівки [3]. […]

09.10.2020 Стаття у форматі PDF Організм людини споконвіку перебуває в тісному симбіозі з кишковою мікрофлорою. Мікробіом людського кишечнику являє собою унікальне поєднання мікроорганізмів, невидима присутність яких опосередковує низку важливих функцій; відхилення в його складі підвищує ризик виникнення різноманітних патологічних станів: алергічних й автоімунних захворювань, цукрового діабету, ожиріння тощо. Проте насамперед порушення мікробіому впливають на стан і […]

29.07.2020   Стаття у форматі PDF Рекомендації Американської колегії ревматологів/Фонду боротьби з артритом (2019) У 2019 р. на сторінках авторитетного наукового журналу Arthritis & Rheumatology були надруковані Рекомендації Американської колегії ревматологів (ACR) та Фонду боротьби з артритом щодо лікування дітей з ювенільним ідіопатичним артритом, який клінічно маніфестує як несистемний поліартрит, сакроілеїт або ентезит (S. Ringold et al., 2019). Члени 5 робочих груп з розробки […]

29.07.2020   Стаття у форматі PDF Водний гомеостаз (ВГ) – необхідна умова життєдіяльності будь-якого організму. Підтримка ВГ відбувається за рахунок трьох злагоджених процесів: надходження води ззовні, адекватної абсорбції у шлунково-кишковому тракті (ШКТ) та ниркової екскреції. Підтримка оптимального балансу води й електролітів є результатом складних контрольованих фізіологічних механізмів, які врівноважують їх надходження та виділення, забезпечуючи сталість внутрішнього середовища. Порушення будь-якої ланки ВГ супроводжується розвитком […]

Авторы: Ю.В. Марушко, д. мед. н., професор, завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти, Т.В. Гищак, д. мед. н.,професор кафедри педіатрії післядипломної освіти, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ 29.07.2020 Сьогодні у педіатричній практиці широко використовується метод добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ) для оцінки добового ритму артеріального тиску (АТ) із застосуванням переносних моніторів. Він рекомендований європейськими [1] та американськими кардіологічними товариствами [2] для підтвердження гіпертензії у дітей до початку […]

Авторы: Н. Szajewska, A. Guarino, I. Hojsak та ін. 28.07.2020 Стаття у форматі PDF Оновлені рекомендації ESPGHAN-2020 Робоча група (РГ) з питань пре- та пробіотиків Європейського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та нутриціології (European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition, ESPGHAN) у 2020 році розробила оновлені рекомендації щодо застосування пробіотиків при гострому гастроентериті (ГГЕ) у раніше здорових немовлят і дітей. Ці рекомендації не стосуються дітей […]

14.06.2020 Найбільший ризик тяжкого перебігу захворювання та смерті від COVID-19 мають люди похилого віку та особи із супутньою патологією, такою як гіпертонічна хвороба, хронічні захворювання легень і рак [1–4]. Обмежені дані свідчать, що в дітей клінічні прояви інфекції SARS-Cov-2 зазвичай менш виражені, ніж у дорослих [5–8], хоча деякі також потребують госпіталізації та інтенсивної терапії [9–11]. Найменше […]

Авторы: S. Sankararaman, T. Schindler, T.J. Sferra, США 27.05.2020 Стаття у форматі PDF Рекомендації опубліковані в журналі Американського товариства парентерального та ентерального харчування, 2019 р. Екзокринна недостатність підшлункової залози (ЕНПЗ) – це стан, що характеризується зниженням секреції ферментів та/або бікарбонатів підшлунковою залозою (ПЗ), а це призводить до мальабсорбції нутрієнтів [1, 2]. Незважаючи на те що ПЗ має чималий фізіологічний резерв, зниження секреції на <10% супроводжується появою характерних […]

Авторы: О. ­Є. ­Абатурова, С. ­П. ­Кривопустова 17.05.2020 Стаття у форматі PDF Відомо, що гострі респіраторні інфекції (ГРІ) є найпоширенішими захворюваннями. Їх частка становить до 30% усієї та до 90% інфекційної патології. Навіть у міжепідемічний період на ГРІ хворіє 1/6 частина населення. В етіології ГРІ домінують віруси: риновіруси, аденовіруси, респіраторно-синцитіальні віруси, метапневмовірус, грип, парагрип та […]