Меньшая генетическая предрасположенность к ферментации бутирата кишечным микробиомом у младенцев связана со склонностью к развитию аллергической сенсибилизации

Меньшая генетическая предрасположенность к ферментации бутирата кишечным микробиомом у младенцев связана со склонностью к развитию аллергической сенсибилизации
22.06.2020

Аллергические заболевания являются наиболее частыми хроническими заболеваниями у детей и связаны с дисбиозом кишечного микробиома в раннем возрасте. Многие данные свидетельствуют о том, что вырабатываемые микробами короткоцепочечные жирные кислоты, в особенности бутират, могут стимулировать иммунную толерантность.

Целью данного исследования было определить, является ли производство мик­робами бутирата в кишечнике у детей раннего возраста защитным механизмом против развития атопических заболеваний.

Методы. В исследовании использовался метагеномный анализ, чтобы определить, был ли выявлен у детей дисбиоз при ферментации бутирата до развития у них аллергического заболевания.

Результаты. Было обнаружено, что в микробиоме младенцев, у которых в детстве развивалась аллергическая сенсибилизация, отсутствовали гены, кодирующие ключевые ферменты для расщепления углеводов и выработки бутирата.

Выводы. Данные результаты подтверждают важность микробного углеводного обмена в раннем детстве для предотвращения аллергии.

Cait A. et al. Reduced genetic potential for butyrate fermentation in the gut microbiome of infants who develop allergic sensitization. J. Allergy Clin. Immunol. 2019.

Подготовила Дарья Мазепина

Матеріали по темі

04.08.2020   Читати статтю на сайте Клінічна іммунологія. Алергологія. Інфектологія Актуальна тема: Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)

04.08.2020   Не так давно Міжнародний комітет з питань таксономії вірусів (International Committee on Taxonomy of Viruses; ICTV) [1] оголосив про появу нового штаму коронавірусу людини (SARS-CoV-2), що спричинює інфекційне захворювання, яке Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) іменувала «коронавірусною хворобою 2019» (COVID-19) [2]. Американський Центр з контролю та профілактики захворювань (Centers for Disease Control and […]

21.06.2020   Стаття в форматі PDF На початку цього року на сторінках спеціалізованого видання The Journal of Allergy and Clinical Immunology з’явилася оновлена версія рекомендацій Робочої групи ARIA (Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma) щодо лікування алергічного риніту (АР), сформульованих із застосуванням системи розробки, оцінки й експертизи ступеня обґрунтованості клінічних рекомендацій (GRADE) і з […]

Авторы:О.О. Волков, д. мед. н., доцент кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та МНС ФПО ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» 24.05.2020   На основі аналізу нових доказових даних і результатів опитування експертів-консультантів комітетом зі стандартів і практичних параметрів Американського товариства анестезіологів (American Society of Anesthesiologists, ASA) у співпраці з Товариством акушерської анестезіології та перинатології (Society for Obstetric Anesthesia and Perinatology) […]

Авторы:Ignacio J. Ansoteguia, Giovanni Meliolib, GiorgioWalter Canonicab та ін. 05.05.2020   Стаття у форматі PDF Відкриття IgE-антитіл у кінці 1960-х рр. дало можливість використовувати їх як специфічний біомаркер для ідентифікації алергічних захворювань (АЗ), зумовлених алергенами довкілля (зазвичай білками). У традиційних тестах на виявлення IgE-антитіл, таких як шкірні прик-тести (ШПТ) та тести на виявлення специфічних IgE (sIgE) in vitro, використовують неочищені екстракти, отримані з джерела алергену, […]