Когнітивна функція в дітей з ідіопатичним субклінічним гіпотиреозом: результати дворічної терапії левотироксином


Автори:
Когнітивна функція в дітей з ідіопатичним субклінічним гіпотиреозом: результати дворічної терапії левотироксином
30.07.2020

Віддалені наслідки легкого субклінічного гіпотиреозу (СГТ) в дітей дотепер невідомі, а тому необхідність у додатковому призначенні левотироксину залишається спірною. Автори роботи провели дворічне проспективне дослідження «випадок-контроль» для оцінки впливу терапії левотироксином на нейрокогнітівні наслідки в дітей із СГТ.

У дослідження були включені 34 дитини віком 9,1±2,6 року з тривалим ідіопатичним помірним СГТ і 34 здорові особи контрольної групи. Двадцять дітей із СГТ протягом 2 років отримували левотироксин (група А), у той час як 14 дітей відмовилися від лікування і були повторно обстежені через 2 роки спостереження (група В). Інтелектуальний коефіцієнт (IQ) і специфічні домени когнітивних функцій оцінювалися в усіх дітей перед початком дослідження та після 2 років терапії (група А) або спостереження (група В).

У результаті в дітей із СГТ вихідні показники IQ були нормальними і порівняними з такими в учасників контрольної групи (FS 100,4±11,3 проти 101,8±14,2; V 99,7±13,7 проти 98,3±14,9 і P 101,2±10,4 проти 105±10,4 відповідно). У групі А лікування левотироксином асоціювалося з нормалізацією тиреотропного гормону (ТТГ) (початково 6,3±1,0 мМО/л проти 2,8±1,4 мМО/л через 2 роки лікування; p<0,0001). Однак призначення левотироксину не було пов’язано зі зміною показників IQ (FS 104,4±13,8 проти 102,7±11,0; V 101,8±14,9 проти 102,3±11,9; Р 106,5±13,9 проти 102,7±10,7). Також не було отримано статистично значущих змін у показниках IQ через 2 роки лікування в групі А, якщо порівняти з групою В, через 2 роки спостереження.

Автори дійшли висновку, що в дітей при нелікованому персистуючому СГТ нейрокогнітивні функції не порушуються, а також не спостерігається їх динаміка на тлі дворічного прийому левотироксину.

Donatella Capalbo, Sara Alfano, Miriam Polizzi, Raffaella Di Mase, Nicola Improda, Andrea Esposito, Carmela Bravaccio, Mariacarolina Salerno, Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism, 2020 January 31.
 

Матеріали по темі

Авторы:Т. В. Авраменко, д. мед. н., професор, І. М. Мелліна, д. мед. н., ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України», м. Київ 21.07.2020   Головною метою надання медичної допомоги вагітним із гестаційним діабетом (ГД) є зниження частоти ускладнень вагітності, дитячої перинатальної захворюваності та смертності до популяційного рівня. Досягти цієї мети можливо насамперед […]

Авторы:медичний директор ТОВ «Медичний центр «Інститут зору», лікар-офтальмолог вищої категорії, кандидат ­медичних наук ­Андрій ­Борисович ­Мішенін 06.07.2020   Проблема поширеності цукрового діабету (ЦД) залишається актуальною, кількість хворих рік у рік зростає. Добре відомо, що основною небезпекою при ЦД є його ускладнення, зокрема діабетична ретинопатія (ДР) – порушення в сітківці ока клітинного метаболізму, ретинального кровотоку й […]

04.07.2020 Гіпотиреоз – клінічній розлад, з яким часто стикаються лікарі первинної ланки медичної допомоги. Цей стан присутній у кожного 10-го дорослого, і більшість таких випадків можуть ефективно та безпечно вести терапевти чи сімейні лікарі. Пропонований алгоритм діагностики та лікування гіпотиреозу для лікарів первинної ланки складений на основі останніх рекомендацій Американської тиреоїдної асоціації (ATA), Американської колегії […]

Авторы: Л. ­К. ­Соколової, доктор медичних наук, завідувачки відділу діабетології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (м. Київ) 15.05.2020 Стаття у форматі PDF Діабетологія – це галузь науки, що швидко й безперестанно змінюється. На початку цього року Американська діабетична асоціація (ADA) представила оновлені рекомендації щодо класифікації, діагностики та лікування цукрового діабету (ЦД), корекції рівня […]