Антипсихотичні засоби можуть бути пов’язані зі збільшенням ризику раку молочної залози

Автори:
wm
Автори:
Антипсихотичні засоби можуть бути пов’язані зі збільшенням ризику раку молочної залози
21.09.2021

Застосування антипсихотиків, що підвищують рівень пролактину, пов’язане з підвищеним ризиком розвитку раку молочної залози у жінок із шизофренією – про це свідчать результати нового дослідження. Втім один із експертів вважає, що на цей час такі клінічні висновки є дещо передчасними.

Дослідники порівняли дані з фінських загальнонаціональних реєстрів понад 30 000 жінок із діагнозом шизофренія у період із 2000 по 2017 роки. У 1069 з них був діагностований рак молочної залози, які увійшли до основної досліджуваної групи. Групу контролю склали 5339 пацієнток. Середній вік пацієнток у контрольній групі становив 62 роки. Середній термін від встановлення первинного діагнозу шизофренії становив 24 роки. Прийом антипсихотиків був розподілений на три періоди: ≥ 1 року; 1–4 роки і ≥ 5 років. Антипсихотики також були розділені на препарати, що підвищують або зберігають рівень пролактину (наприклад, клозапін, кветіапін або арипіпразол). Рак молочної залози був категоризований на долькову або протокову аденокарциному.

Протокова аденокарцинома зустрічалася частіше, ніж лобулярна (73 % проти 20 %). Велика частка хворих основної групи використовували серцево-судинні препарати та замісну гормональну терапію у порівнянні з контрольною групою.

У порівнянні з пацієнтками групи контролю більша кількість учасниць основної групи приймали антипсихотики, які підвищують пролактин, протягом ≥ 5 років (64,3 % проти 71,4 %; скориговане відношення шансів (adjusted odds ratio – OR) 1,56; 95 % довірчий інтервал (ДІ), 1,27-1,92; P < 0,0001) порівняно з мінімальною експозицією (< 1 року) застосування антипсихотиків, що підвищують рівень пролактину.  

З іншого боку, подібна частка пацієнток із контрольної та основної груп використовували антипсихотичні засоби, що зберігають рівень пролактину протягом ≥ 5 років (8,3 % проти 8,2 %; скориговане OR 1,19; 95 % ДІ, 0,90-1,58); OR 1,19 не вважалося значним.

Хоча прийом антипсихотиків, що підвищують пролактин протягом ≥ 5 років, був пов'язаний із підвищеним ризиком розвитку обох типів аденокарциноми, ризик був вище для долькової, ніж для протокової аденокарциноми (скориговане OR 2,36 [95 % ДІ, 1,46-3, 82] проти 1,42 [95 % ДІ, 1,12-1,80]).

Результати дослідження показали, що тривалий вплив антипсихотиків, які підвищують пролактин, на 56 % збільшує ризик розвитку раку молочної залози у порівнянні з короткочасним впливом. Проте значного зв'язку з кумулятивним впливом таких антипсихотиків виявлено не було.

«У разі планування тривалої антипсихотичної терапії надавайте перевагу антипсихотикам, що не збільшують пролактин у жінок, та інформуйте пацієнток про потенційний ризик, щоб забезпечити можливість спільного прийняття рішення, – зазначив співавтор дослідження доктор медичних наук, професор психіатрії та молекулярної медицини Christoph Correll. – Крім того, моніторинг пролактинемії і розв'язання проблеми гіперпролактинемії є дуже важливим для жінок із шизофренією, які лікуються антипсихотиками, що підвищують пролактин».

Рак грудей на 25 % частіше зустрічається серед пацієнток із шизофренією, ніж серед інших жінок. Вчені давно підозрюють, що антипсихотики мають певний вплив на це, але результати попередніх досліджень були дещо суперечливими, стверджує Ch. Correll.

Однак, незважаючи на те, що висока концентрація пролактину в теорії пов'язана з підвищеним ризиком розвитку раку молочної залози, у більшості попередніх досліджень не фіксуються відмінності між антипсихотиками, які підвищували рівень пролактину, і тими, які його рівень не підвищували.

Джерело: Antipsychotics Tied to Increased Breast Cancer Risk

Матеріали по темі