Швидка діагностика грипу: важливість фактора часу для уникнення ускладнень

23.02.2018

Стаття у форматі PDF

Швидка діагностика грипу: важливість фактора часу для уникнення ускладненьЗа даними системи дозорного епіднагляду, що запроваджено в Україні з 2007 р. і здійснюється в 4 містах (Дніпро, Київ, Одеса та Хмельницький; електронна база www.ukrinfluenza.com.ua), у нашій країні спостерігається епідемічний підйом захворюваності на грип. У частині західних областей перевищені епідемічні пороги. Якщо порівнювати з минулим роком, то показники захворюваності в сезоні 2017-2018 рр. нижчі, проте за етіологічним профілем поточна епідемія відрізняється максимально можливим різноманіттям.

Наразі в країні циркулює 4 збудники грипу, а саме: віруси грипу В генетичної гілки В/Вікторія (вони превалюють, їх частка становить 45,5%), віруси грипу В генетичної гілки В/Ямагата (становлять 41% від усіх вірусів грипу – на 6-му тижні року спостерігалася тенденція до збільшення їх частки серед вірусів грипу типу В), віруси грипу А(H1N1) pdm09 (усього 9%; викликають найбільшу кількість смертей серед популяції високого ризику) та віруси грипу А(H3N2) (лише 0,5% від збудників грипу, що циркулюють у цьому епідемічному сезоні в країні). Між іншим, останній його штам А/Гонконг/4801/2014 абсолютно домінував у попередньому епідемічному сезоні, що забезпечило мінімальну участь у поточному.

Грип – єдина інфекція, що викликає щорічні епідемії, має глобальне поширення і є найбільш розповсюдженою інфекційною хворобою в усьому світі, перебіг якої може варіювати від легкого до важкого і навіть зумовлювати летальні наслідки. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, за рік у світі реєструється близько 3-5 млн випадків важкої хвороби, спричиненої грипом, та від 290 тис. до 650 тис випадків смерті, зокрема внаслідок його ускладнень. Останніми роками в нашій країні лише зареєстрована кількість хворих на грип та гострі респіраторні інфекції щороку сягала 8 млн осіб, а фактичні показники є набагато вищими. Госпіталізація та летальні наслідки фіксуються в основному серед осіб, які належать до груп високого ризику. Несприятливі ускладнення здебільшого спостерігаються у вагітних жінок, дітей віком до 5 років, літніх людей, осіб з хронічною патологією серцево-судинної системи, органів дихання (зокрема, бронхіальною астмою), нирок, метаболічними синдромами (цукровим діабетом, ожирінням), неврологічними та гематологічними захворюваннями, а також хронічними хворобами печінки. До цієї групи належать також особи з імуносупресивними станами (ВІЛ/СНІД), пацієнти, що приймають хіміотерапію або стероїди, та ті, що мають злоякісні новоутворення.

Варто зауважити, що медичні працівники мають високий ступінь ризику інфікування вірусом грипу, тому що першими стикаються із хворими та, інфікуючись, можуть далі поширювати захворювання. Особливо це небезпечно для стаціонарів, де лікуються пацієнти з інфарктами, інсультами, іншими тяжкими станами, коли інфікування грипом нашаровується на основну хворобу і може призвести до загибелі.

Здебільшого діагноз грипу встановлюється лікарем за клінічними ознаками. Проте величезне різноманіття вірусів, що викликають респіраторну симптоматику, зокрема віруси парагрипу, аденовіруси, коронавіруси, бокавіруси, метапневмовіруси, риновіруси, респіраторно-синцитіальні віруси, а також особливості перебігу респіраторних інфекцій у пацієнтів різних вікових груп ускладнюють клінічну диференціацію грипу від респіраторних захворювань, викликаних іншими збудниками.

Оскільки хвороба розвивається гостро і може швидко прогресувати, вкрай важливими є вчасна діагностика та адекватне лікування, а також стратегія ведення хворого, що дає змогу лікарю призначити противірусну специфічну терапію або за потреби направити пацієнта на госпіталізацію.

Крім того, знаючи, що у хворого грип, застосовують методи інфекційного контролю (ізоляція з метою попередження поширення хвороби, що є важливим епідеміологічним засобом впливу на епідемічний процес, попередження виникнення численних осередків інфекції в родинах). У широкому розумінні – введення карантину в школах як позачергових канікул хоча і не запобігає виникненню епідемії, але призводить до зниження гостроти епідемічного процесу та соціальної напруги, при цьому менша кількість людей одночасно вибуває з активного соціального життя, зменшується навантаження на медичну службу.

Для проведення діагностики грипу в лабораторних умовах зазвичай використовують молекулярно-генетичний метод – полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР). Проте він не може застосовуватися широко, потребує високовартісного обладнання та реагентів, спеціальних лабораторних умов, навченого висококваліфікованого персоналу і як мінімум 5 годин для виконання.

Однак існують альтернативні методи – це т. зв. швидкі тести на грип (rapid tests), в основу яких покладено імунохроматографічний аналіз із використанням моноклональних антитіл.

Діагностичні швидкі тести на грип можуть застосовуватися в клінічних умовах, а в разі правильного використання та якісного забору зразка вони є суттєвою допомогою в прийнятті лікарем рішень; при цьому прості у використанні, дозволяють отримати результат уже через 10 хвилин.

Відомо, що віруси грипу є нестійкими в оточуючому середовищі. Часто неправильне транспортування зразка до лабораторії призводить до негативного результату, навіть за наявності вірусу грипу в отриманому зразку. Оскільки швидкі тести можуть бути використані просто біля ліжка хворого, втрати вірусу в досліджуваному зразку під час транспортування можна уникнути. Надзвичайно важливим є також правильність (якість) забору зразка для дослідження. Зазвичай золотим стандартом у дорослих та старших дітей є носоглотковий зразок, що береться з верхньої частини задньої стінки глотки та дужок піднебіння. Якщо йдеться про малу дитину, краще брати глибокий мазок із носа. Зразок беруть обертальними рухами, що забезпечує прилипання злущених клітин слизової оболонки, які можуть містити вірус, до діагностичного тампона.

Основною перевагою зазначених тестів є час проведення, що допомагає лікарям отримати відповідь протягом 10 хвилин. Незважаючи на те що ПЛР, безсумнівно, має більшу точність, вона потребує декілька годин для отримання результатів. Таким чином, швидкі тести є відповіддю на діагностичну потребу, яку в найближчому майбутньому, імовірно, не зможе задовольнити будь-який інший варіант, тож наразі вони є тестами першої лінії.

Важливою є правильна інтерпретація результатів швидкого тесту. У випадку грипоподібного захворювання в пацієнта, але негативного результату швидкого тесту лікар має керуватися своїм клінічним досвідом та проводити лікування з огляду на наявні симптоми та тяжкість перебігу хвороби. Важливо також пам’ятати, що пік активності виділення вірусу припадає на перші 48-72 години від початку захворювання. Тому рекомендовано проводити тестування саме в цей період. Слід також обов’язково враховувати належність пацієнта до груп високого ризику розвитку ускладнень грипу.

Дослідження, проведені в педіатричному відділенні однієї з американських клінік, показали, що обізнаність лікаря про позитивні результати швидкого тесту на грип призвели до суттєвих змін у прийнятті рішень щодо ведення хворого: значного зменшення кількості інших додаткових досліджень, зокрема рентгенографії (на 50%), а також пов’язаних з ними призначень; зменшення використання антибіотиків (на 40%); збільшення призначень противірусних препаратів (на 25%) та зменшення тривалості перебування в стаціонарі.

 

Отже, грип може виявитися смертельним захворюванням або призвести до тяжких ускладнень. Своєчасна діагностика грипу важлива не тільки для вибору правильної стратегії ведення пацієнта, але й для його ізоляції від оточуючих, запобігання подальшому поширенню інфекції та дозволяє заощаджувати кошти на додаткові дослідження й лікування. Таким чином, використання швидких тестів для діагностики грипу може оптимізувати лікування та профілактику цього захворювання.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 3 (424), лютий 2018 р.

Posted in Без категорії
Матеріали по темі

Авторы: Ю. В. Давидова, д. мед. н., професор, керівник відділення акушерських проблем екстрагенітальної патології, А. Ю. Лиманська, к. мед. н., ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України», м. Київ 24.07.2021 За матеріалами конференції Стаття у форматі PDF Преконцепційне консультування дає можливість покращити прогноз, а також запобігти ускладненням вагітності. У рамках фахової школи «Академія сучасних поліпрофільних спеціалістів» відбулася […]

13.06.2021 Стаття у форматі PDF В останнє десятиліття у світі відзначається «пандемія» дефіциту вітаміну D. Сьогодні вже відомо, що цей мікроелемент відповідає не лише за здоров’я кісток, а й відіграє ключову роль у багатьох метаболічних процесах та підтриманні репродуктивної функції організму. У статті описано вплив нестачі вітаміну D на розвиток передчасної недостатності яєчників, синдрому полікістозних яєчників, міоми матки, ендометріозу, синдрому гіперактивного сечового міхура […]

17.04.2021 Стаття у форматі PDF 16 лютого в онлайн-режимі відбувся вебінар «Залізо, залізодефіцит, анемія: значення для жіночого здоров’я й не тільки…», в рамках якого мали слово провідні вітчизняні фахівці, котрі займаються проблемами жіночого здоров’я. Учасники події мали змогу дізнатися про глобальну проблему залізодефіцитних станів у світі, значення заліза для жіночого організму, його надважливу роль у […]

22.11.2020 Депресія – ​поширений гетерогенний стан із хронічним та рецидивним перебігом, який часто спостерігається в умовах первинної ланки медичної допомоги. Сімейні лікарі, терапевти, педіатри нерідко стикаються із проблемами діагностики й лікування депресії. До вашої уваги представлено огляд статті P. Ramanuj et al., опублікованої у виданні BMJ (2019; 365: l835), де на підставі доказових даних охарактеризовано […]

15.11.2020 Пандемія COVID-19, яка восени продовжила набирати оберти, суттєво порушує роботу системи охорони здоров’я та ставить під загрозу її здатність відповідати на щоденні виклики. У медичних закладах, розташованих у регіонах поширення COVID-19, хірургічним відділенням пропонують звести до мінімуму чи тимчасово відкласти планові оперативні втручання. Ступінь скорочення обсягу роботи хірургічних відділень залежить від стану систем охорони […]

Авторы: Э.М. Ходош, к. мед. н., доцент Харьковской медицинской академии последипломного образования, КНП «Городская клиническая больницы № 13» Харьковского городского совета, член Европейского респираторного общества (European Respiratory Society – ​ЕRS), В.С. Крутько, д. мед. н., профессор, кафедра фтизиатрии и пульмонологии Харьковской медицинской академии последипломного образования; О.К. Яковенко, к. мед. н., заведующий отделением пульмонологии КП «Волынская […]

10.11.2020 Статья в формате PDF Весной этого года эксперты ВОЗ представили руководство для оценки статуса железа в организме, а также мониторинга и анализа эффективности лечебных мероприятий по нормализации баланса железа на основании определения уровня ферритина. Ключевые слова: статус железа, анемия, перегрузка железом, ферритин, железосодержащие добавки, маркеры воспалительного процесса. Железо является исключительно важным микроэлементом, играющим большую роль в транспорте кислорода, синтезе ДНК […]

Авторы: С.М. Ткач, д. мед. н., профессор, Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев 03.11.2020 Статья в формате PDF Под понятием «диарея» обычно рассматривается учащенное опорожнение кишечника (как правило, чаще 4 раз в день) с изменением характера каловых масс.  Критериями диареи является стойкое повышение содержания жидкости в испражнениях с 60-75% до 85-90% или увеличение их массы – до более 200 г в сутки на фоне западной […]

Авторы: G. Hindricks, T. Potpara, N. Dagres і співавт. 01.11.2020 Стаття у форматі PDF Складність фібриляції передсердь (ФП) як захворювання зумовлює важливість багатогранного та мультидисциплінарного підходу до ведення пацієнтів із таким станом й активного їх залучення до контролю хвороби. Протягом останніх років у діагностиці та лікуванні ФП відбувся значний прогрес, який відображено в цьому виданні рекомендацій. Основні поняття ФП являє собою надшлуночкову тахіаритмію з некоординованою електричною активністю передсердь та їх неефективними […]

01.11.2020 Стаття у форматі PDF Фібриляція передсердь (ФП) є найпоширенішою стійкою аритмією, в Європі та США її діагностують у кожного четвертого дорослого середнього віку. На відміну від шлуночкових аритмій ФП безпосередньо не загрожує життю. Проте гострі порушення гемодинаміки, спричинені ФП, а також мозковий інсульт й інші тромбоемболічні ускладнення є причиною госпіталізацій, інвалідизації та смерті пацієнтів. […]