Американська академія офтальмологів: важлива інформація для офтальмологів під час пандемії

Авторы:
wm
Авторы:
Американська академія офтальмологів: важлива інформація для офтальмологів під час пандемії
30.05.2020

Оновлення від 21.04.2020

Американська академія офтальмологів: важлива інформація для офтальмологів під час пандеміїАмериканська академія офтальмологів надає важливу та конкретну інформацію, корисну для спеціалістів галузі офтальмології, щодо нового коронавірусу SARS-CoV-2, який є особливо небезпечним і може призвести до тяжкого захворювання дихальних шляхів – ​COVID-19.

 


Що слід знати:

  •  низка доповідей містять припущення, що SARS-CoV-2 може зумовлювати легкий ступінь фолікулярного кон’юнктивіту, котрий не відрізнити від іншої вірусної етіології, та передаватися при контакті аерозолю з кон’юнктивою. Проте на цьому етапі пандемії COVID-19 практично кожен пацієнт, якого спостерігав офтальмолог, міг бути інфікованим SARS-CoV-2 незалежно від встановленого діагнозу, факторів ризику, рекомендацій для відвідування чи місцезнаходження;
  •  SARS-CoV-2 сприйнятливий до дії дезінфікувальних засобів на основі спирту та хлорного вапна, котрі офтальмологи зазвичай використовують для дезінфекції своїх інструментів, а також обладнання. Для запобігання передачі SARS-CoV-2 застосовуються такі самі методи дезінфекції оглядових кабінетів, які й раніше використовувалися для уникнення поширення інших вірусних збудників; цих методів рекомендовано дотримуватися до та після кожного відвідування пацієнта;
  •  академія та посадові особи федеральної влади наполегливо рекомендують лікарям під час огляду пацієнтів, які можуть бути інфіковані SARS-CoV-2, захищати рот, ніс та очі.

Вступ

SARS-CoV-2 – ​одноланцюговий РНК-вірус, укритий оболонкою, котрий спричиняє захворювання COVID-19; він є наднебезпечним, адже швидко поширюється, має значні показники летальних випадків, особливо серед пацієнтів похилого віку та хворих, які страждають на супутні захворювання, що супроводжуються пригніченням імунітету, а також респіраторні хвороби та цукровий діабет.

Пацієнти зазвичай мають симптоми респіраторного захворювання, як-от підвищення температури тіла, кашель і задишка; діарея здебільшого спостерігається на початку інфекції, також існують повідомлення й щодо кон’юнктивіту. До інших ознак належать головний біль, біль в очах і слабкість; тяжкі випадки характеризуються проявами пневмонії, ниркової недостатності, кардіоміопатії й енцефалопатії. Симптоми можуть проявлятися вже через 2 або 14 днів після контакту з вірусом. Опубліковане 10 березня у «Віснику внутрішньої медицини» дослідження довело, що в середньому інкубаційний період для SARS-CoV-2 становив 5-7 днів; хворі зазвичай уже були інфікованими протягом декількох днів іще до появи симптомів.

У понад 97% симптомних пацієнтів ознаки захворювання проявилися протягом 11,5 дня після інфікування; отримані результати надалі підтверджують необхідність дотримання 14-денного карантину.

Шляхи передачі інфекції

Наразі розуміння процесу поширення COVID-19 переважно ґрунтується на знаннях про інші (вже відомі) схожі коронавіруси. Вважається, що вірус передається від людини до людини через дихальні краплі, що утворюються, коли інфікований кашляє чи чхає. Ще один спосіб розповсюдження – ​особа контактує з предметами чи поверхнями, зараженими вірусом, а потім торкається свого рота, носа чи очей. Вірусну РНК також виявлено в зразках калу інфікованих пацієнтів, що підвищує ймовірність фекально-орального шляху передачі інфекції.

Існують дані про те, що SARS-CoV-2 переважно поширюється безсимптомним і пресимптомним шляхом. Звіт від 21 лютого в JAMA докладно описує випадок безсимптомного носія, котрий інфікував 5 членів сім’ї, тоді як за результатами проведеної комп’ютерної томографії грудної клітки відхилень не було виявлено. Під час спалаху епідемії в реабілітаційному центрі тривалої медичної допомоги в окрузі Кінг (штат ­Вашингтон, США) 30% пацієнтів мали позитивний результат тесту на ­SARS-CoV-2; в половини з них не спостерігалося симптомів у день проведення тестування. В іншому дослідженні, проведеному в Китаї, швидкість розповсюдження від тих осіб, які мають безсимптомні інфекції або інфекції із симптоматикою, що не відповідають критеріям тестування («незадокументовані»), була нижчою, але все ще значною та (за приблизною оцінкою) вдвічі меншою порівняно з тими, в кого спостерігалися класичні симптоми. Оскільки «незадокументовані» інфекції трапляються частіше, ніж поточні рівні тестування враховують, вони можуть бути ймовірнішим джерелом передачі інфекції, ніж симптомні носії захворювання, котрі мають позитивний тест. Відповідно до даних китайського дослідження за участю 191 позитивного стаціонарного пацієнта з COVID-19 середня тривалість безсимптомного поширення вірусу становила 20 днів; найдовша – ​37. Лі Веньян, доктор медицини, лікар-офтальмолог, який першим висловив занепокоєння щодо коронавірусу, а пізніше помер від нього, вважав, що був інфікований через безсимптомного пацієнта з глаукомою. У підсумку результати цих звітів указують на безсимптомний і пресимптомний шляхи передачі інфекції як важливі джерела її поширення.

Забруднення навколишнього середовища інфекцією ­SARS-CoV-2 є ще однією причиною для занепокоєння. У дослідженні, опублікованому в журналі New England Journal of Medicine, вченим вдалося виявити життєздатний ­SARS-CoV-2 в аерозолях (який існував іще до 3 год після розпилення); водночас в експериментальних умовах була відсутня вентиляція, а це означає, що поведінка вірусу в реальних умовах не обов’язково має бути саме такою. Дослідження також встановило, що патогенний вірус може зберігатися до 24 год на картоні, до 4 – ​на поверхнях із міді та від 2 до 3 днів – ​на пластику й нержавійній сталі. В іншому дослідженні Цент­рів із контролю та профілактики захворювань США (CDC) нещодавніх спалахів COVID-19 на круїзних суднах, РНК SARS-CoV-2 (не обов’язково ту, що вказує на патогенний вірус) було знайдено на різних поверхнях, у тому числі в кабінах пасажирів із позитивним тестом, до 17 днів після того, як вони зійшли з корабля.

У доповіді Університету штату Небраска (США) вчені використали метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) зі зворотною транскрипцією для перевірки на ­SARS-CoV-2 повітря в приміщенні, особистих предметів і поверхонь палат лікарні, де перебували пацієнти з COVID-19. Автори доповіді виявили докази наявності вірусної РНК у всіх кімнатах (навіть на підвіконнях і в повітрі). Проте патогенний вірус не вийшло культивувати із зібраних зразків повітря. Ці дані відзначають нагальну необхідність використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) відповідно до місцевих рекомендацій, а також бути пильними при митті рук і дезінфекції поверхонь і матеріалів, які можуть бути забрудненими виділеннями з дихальних шляхів інфікованих пацієнтів.

ЗІЗ у практиці офтальмологів

Існують суперечливі думки щодо того, які саме ЗІЗ можна вважати необхідними для офтальмологів, особ­ливо щодо використання масок та окулярів. Повідомлення про смерть офтальмолога й отоларинголога в Китаї й Італії, нові дані про забруднення вірусом навколишнього середовища та зростання поінформованості про безсимптомне та пресимптомне поширення нових інфекцій зумовлюють необхідність захисту рота, носа й очей. Однак світовий дефіцит ЗІЗ і занепокоєння щодо ефективності маски при тривалому її носінні та повторному використанні суттєво вплинули на широке впровадження заходів безпеки в практиці. Рекомендації лікарень у США варіювали від заборони лікарям користуватися масками (за винятком випадків взаємодії з пацієнтами високого ризику) через побоювання щодо їх нестачі до обов’язку всього персоналу та пацієнтів носити хірургічні маски для зменшення безсимптомної передачі.

В осередках значного поширення епідемії деякі лікарні вимагають від осіб, які доглядають за пацієнтами, використовувати маски N95. Академія керується експертними вказівками CDC щодо тривалого носіння масок та їх повторного використання.

Лікування та вакцинація

Наразі не існує перевірених лікарських засобів для профілактики чи терапії інфекції SARS-CoV-2. Серед досліджуваних препаратів виокремлюють хлорохін і гідроксихлорохін, пероральні лікарські засоби, показані при лікуванні малярії та в разі автоімунних порушень, однак залишається занепокоєння щодо їх потенційної кардіотоксичності. Ремдесивір, досліджуваний противірусний препарат, продемонстрував перспективу застосування в нещодавно опублікованому благодійному дослідженні. Вивчаються антагоністи рецепторів інтерлейкіну-6 моноклональних антитіл для боротьби з так званим цитокіновим штормом, який спостерігається в деяких пацієнтів із тяжким перебігом COVID-19. Також докладаються зусилля, спрямовані на використання в лікуванні захворювання реконвалесцентних сироваток. Більше інформації про розробки в лікуванні COVID-19 цими лікарськими засобами можна отримати в CDC.

Наразі не існує вакцини для запобігання інфікуванню, але 5 березня розпочато набір пацієнтів для випробування вакцини проти мРНК коронавірусу на базі Науково-дослідного інституту охорони здоров’я в ­Сіетлі (штат Вашингтон, США) та Дитячого центру Еморі в Декейтері (штат Джорджія, США). Обидві установи є членами Консорціуму клінічних досліджень з інфекційних хвороб, клінічні випробування відбуваються за підтримки Національного інституту алергії й інфекційних хвороб (NIAID).

Використання хлорохіну та гідроксихлорохіну

Американська академія офтальмологів не визначилася стосовно питання застосування хлорохіну чи ­гідроксихлорохіну в пацієнтів із COVID-19. Однак в огляді опублікованих рекомендацій щодо використання цих двох препаратів як засобів лікування COVID-19 робоча група Азійсько-Тихоокеанського вітреоретинального товариства виявила, що запропоновані дози в багатьох поточних дослідженнях перевищили максимальну добову дозу, що вважається безпечною в разі тривалого лікування (зазвичай <5 мг/кг реальної ваги для гідроксихлорохіну) при ревматичних та інших хронічних захворюваннях (Mieler W.F., осо­бисте повідомлення, 25.03.2020).

Ризик розвитку незворотної макулопатії при застосуванні більших доз цих лікарських засобів протягом короткого періоду часу невідомий. Пацієнтів слід поінформувати про потенційну можливість токсичного впливу на сітківку ока перед початком лікування. Крім того, необхідність базового обстеження очного дна та/або його фотографування також невідома в разі використання великих доз протягом відносно короткого проміжку часу. Додаткове діагностичне обстеження (як-от електроретинографія) перед початком лікування пацієнта з COVID-19 гідроксихлорохіном недоцільне через недовгу його тривалість. До того ж електроретинографія в поточних умовах збільшує ризик передачі вірусу.

Доки не буде надано більше інформації про токсичний вплив на сітківку, пов’язаної з поточними схемами лікування, рішення необхідно приймати індивідуально, зважаючи на будь-яке захворювання сітківки. Академія закликає офтальмологів ухвалювати рішення на основі наявних наукових доказів.

Зв’язок з офтальмопатологією

Кілька опублікованих повідомлень і нещодавні інформаційні статті свідчать про те, що ­SARS-CoV-2 може спричиняти кон’юнктивіт, а також бути симптомом інфікування як на ранніх стадіях, так і під час госпіталізації в разі тяжкого перебігу захворювання. Отже, існує ймовірність, що SARS-CoV-2 передається при контакті аерозолю з кон’юнктивою чи рук з очима. Також є дані про присутність РНК SARS-CoV-2 у сльозах пацієнтів із COVID-19 і кон’юнктивітом, хоча пато­генний вірус іще не культивований із кон’юнктиви жодного пацієнта з COVID-19.

У дослідженні, опублікованому в Журналі медичної вірусології, з 30 пацієнтів, госпіталізованих щодо COVID-19 у Китаї, в 1 пацієнта був виявлений кон’юнктивіт; також у цього пацієнта була присутня РНК ­SARS-CoV-2 в очних виділеннях. Це свідчить про те, що вірус може спричинити кон’юнктивіт, а патогенні його частинки можуть перебувати в сльозах пацієнтів із COVID-19 і кон’юнктивітом. Зазначене спостереження було підтверджено в нещодавньому звіті про ситуацію в Китаї та звіті з Італії щодо хворих із кон’юнктивітом в умовах лікування COVID-19.

У великому дослідженні, опублікованому в New England Journal of Medicine, дослідники підтвердили кон’юнктивальну гіперемію в 9 з 1099 пацієнтів (0,8%), госпіталізованих із лабораторно підтвердженим COVID-19 із 30 лікарень по всьому Китаю. Жоден із цих хворих не був оглянутий офтальмологами, в них не було взято проби слізної рідини.

У ретроспективній серії випадків, опублікованій 31 березня в JAMA Ophthalmology, у 12 з 38 клінічно підтверджених епізодів госпіталізації пацієнтів із COVID-19 у провінції Хубей (КНР) спостерігалися офтальмологічні відхилення, що характеризувалися здебільшого хемозом кон’юнктиви ока та/або виділеннями. Два пацієнти мали позитивний кон’юнктивальний мазок на РНК ­SARS-CoV-2, в одного з них спостерігалися ознаки гіперемії кон’юнктиви, в іншого – ​хемоз та епіфора. Ця публікація обговорювалася в журналі New England Journal of Medicine Journal Watch, де зазначалося, що в третини пацієнтів зі статті JAMA Ophthalmology був присутній кон’юнктивіт. Ми не погоджуємося з останньою характеристикою; хемоз у тяжкохворих пацієнтів проявляється виходом рідини із судин або перевантаженням рідиною, але не кон’юнктивітом.

Два попередні сигнальні примірники, розміщені на MedRxiv, також свідчать про порівняно низьку ймовірність інфікування вірусом через сльози пацієнтів із COVID-19. У дослідженні Zhang і співавт. за участю 72 пацієнтів із підтвердженим COVID-19 у Медичному коледжі Тонджі в 2 із них було виявлено кон’юнктивіт. В 1 з 2 хворих на кон’юнктивіт і в жодного з інших 70 пацієнтів РНК ­SARS-CoV-2 у сльозах не знайдено. У праці Zhou та співавт. із 63 пацієнтів із підтвердженим COVID-19 в Ухані лише 1 мав кон’юнктивіт; у цього пацієнта кон’юнктивальний мазок ви­явився негативним щодо наявності РНК ­SARS-CoV-2. Кон’юнктивальний мазок в 1 пацієнта був позитивним, а в 2 – ​ймовірними.

У сюжеті CNN медична сестра будинку для людей похилого віку в штаті Вашингтон (США), де спостерігався великий спалах захворювань на COVID-19, повідомила, що червоні очі – ​це частий симптом на ранніх стадіях у пацієнтів літнього віку, котрі потім захворіли на COVID-19.

Доки звіт CNN не підтверджено, наявні дані свідчать про те, що кон’юнктивіт є рідкісним явищем при COVID-19, а оскільки це загальне захворювання та хворі з його проявами часто присутні в очних клініках або відділеннях швидкої допомоги, офтальмологи можуть бути першими, хто контактує з пацієнтами з імовірністю зараження COVID-19. На підставі зазначених досліджень (можливо, але не доведено) хворий із COVID-19-асоційованим кон’юнктивітом може мати патогенний вірус у виділеннях з ока.

Отже, рекомендовано захищати рот, ніс (наприклад, маскою N95) та очі (наприклад, окулярами чи щитком) у разі ведення пацієнтів, які можуть бути заражені COVID-19. Окрім того, захисні щитки на щілинній лампі є ефективними для захисту як медичних працівників, так і самих хворих. Деякі виробники пропонують безкоштовні щиткові світильники для щілинної лампи, як-от Topcon і Zeiss.

Запитання, котрі слід поставити, щоб виявити хворих із можливим ­SARS-CoV-2:

  •  чи спостерігається в пацієнта лихоманка або симптоми респіраторних захворювань?
  •  чи нещодавно пацієнт або члени його родини подорожували до місць із великою кількістю інфікованих хворих? Це запитання слід поставити, якщо ваша практична діяльність не зосереджена в точці спалахів COVID-19;
  •  чи контактував пацієнт із кимось, хто має підтверджений COVID-19, протягом останніх 2-14 днів?

У регіонах, де сьогодні спостерігаються значні спалахи COVID-19, найдоцільнішим варіантом буде правильне усвідомлення того, що будь-який пацієнт може бути інфікований ­SARS-CoV-2, тому слід і надалі вживати відповідних заходів. CDC закликає медичних працівників, які контактують із хворими, котрі відповідають цим критеріям, негайно повідомити персонал із контролю за інфекціями у вашому медичному закладі та місцевий або державний відділ охорони здоров’я для подальшого дослідження COVID-19.

Рекомендовані протоколи при плануванні чи огляді хворих

За можливості пацієнтів, які приходять на прийом, попередньо слід запитати (перед направленням до зали очікування) щодо наявності лихоманки та респіраторних захворювань, а також поцікавитися, чи контактували вони з членами родини або іншими особами з підтвердженим COVID-19 в останні 2-14 днів. Якщо пацієнт дав позитивну відповідь на будь-яке запитання, його слід направити додому та порекомендувати зв’язатися з лікарем первинної медичної допомоги стосовно проведення тестування (див. проміжні вказівки нижче).

Зала очікування має бути максимально порожньою, пацієнтам рекомендовано зберігати дистанцію не менш як 6 футів (1,5-2 м) один від одного. За можливості зменшуйте відвідування клінік хворими групи найбільшого ризику.

Використовуйте доступні в продажі дихальні щитки щілинних ламп, які захищають від вірусів. Однак ці бар’єри не перешкоджають забрудненню обладнання та зовнішньої поверхні пацієнтом, до якої можуть торкатися персонал та інші хворі, що може призвести до передачі інфекції. Саморобні бар’єри можуть бути не дуже зручними в плані стерилізації та служити додатковим джерелом забруднення.

Для подальшого зниження ризику поширення вірусу офтальмологи повинні повідомити своїх пацієнтів про те, що вони утримуватимуться від розмов під час огляду за допомогою щілинної лампи; про це слід попросити й самого хворого.

Під час огляду рекомендовано використовувати хірургічну маску чи тканинне покриття для обличчя пацієнта, офтальмологу – ​хірургічну маску та засоби для захисту очей.

Для виконання будь-яких процедур, які потребують фізичного наближення до пацієнта (наприклад, інтравітреальні ін’єкції, латеральна тарзорафія), академія рекомендує пацієнту носити хірургічну маску чи тканинне покриття для обличчя (в разі нестачі хірургічних масок), хірургу – ​хірургічну маску та засоби для захисту очей незалежно від поширеності COVID-19 у вашій місцевості. Може бути розглянута маска N95 для хірургів, якщо не є дефіцитною. Слід дотримуватися рекомендацій CDC щодо тривалого та/або повторного використання маски N95.

Оскільки тестування в США на наявність інфекції ­SARS-CoV-2 продовжують мати спорадичний характер і доступні лише тим, хто має характерні симптоми, справжня регіональна поширеність ­SARS-CoV-2 у США залишається здебільшого невідомою. Саме тому перед проведенням хірургічних процедур, де може відбуватися контакт аерозолю з кон’юнктивою, слід зважати на передопераційне тестування (ПЛР зі зворотною транскрипцією) для безсимптомних пацієнтів; водночас персонал операційного блоку має використовувати маски N95 (захист очей). У випадках, коли потрібна загальна анестезія, персонал, який не має масок N95, повинен залишатися поза операційною під час інтубації/екстубації. Для неаерозольгенерувальних процедур, які проводяться під контрольованою анестезією / седацією зі зберіганням свідомості, пацієнт повинен використовувати хірургічну маску. Через довготривалу наближеність хірурга-офтальмолога до пацієнта лікар може розглянути можливість застосування маски N95 (за можливості).

Дедалі частіше офтальмологам буде запропоновано обстежувати та виконувати амбулаторні процедури пацієнтам, які одужали чи перебувають у процесі одужання від COVID-19. Оскільки вивільнення вірусу може бути тривалим (до 37 днів в одному з досліджень), повторне тестування (ПЛР зі зворотною транскрипцією, проведене при взятті назофарингеального мазка) рекомендується пацієнтам до лікування, якщо минуло менш ніж 6 тиж від моменту діагностики COVID-19 (за винятком термінових обставин). Якщо тест на ­SARS-CoV-2 є позитивним, проведеним із запізненням або недоступним, пацієнту слід носити хірургічну маску. Офтальмолог у такому разі повинен користуватися маскою N95 (не хірургічною) нарівні з медичним халатом, рукавичками та засобами для захисту очей.

Система централізованого управління (CMS) і Депар­тамент охорони здоров’я та соціальних служб США (HHS) дали змогу розширити використання телемедичних послуг охорони здоров’я під час кризи COVID-19. Для отримання додаткової інформації про телефонні послуги, консультації Інтернетом або обстеження через послуги телемедицини відвідайте розділ академії, призначений для телефонних дзвінків, Інтернету та телемедицини.

Наразі у світі відчувається нестача ЗІЗ, а на це необхідно також зважати. Надмірне їх використання в умовах стрімкого поширення епідемії може зумовити скорочення постачання необхідного обладнання, кот­рого потребують пацієнти з COVID-19. Застосування ЗІЗ слід розглядати на інституційній та індивідуальній основі; універсальне використання є доцільним у регіонах з особливо стрімким розповсюдженням COVID-19. Хірургічні маски зменшують імовірність безсимптомної передачі інфекції, а маски N95 запобігають інфікуванню. Хоча Управління з контролю якості продуктів харчування та лікарських засобів США (FDA) дозволяє імпортувати маски N95 китайського виробництва як альтернативу виробленим у США, останнім часом повідомляється про те, що деякі з них можуть не відповідати американським стандартам якості.

Запобіжні заходи щодо передачі інфекції: другий рівень боротьби з інфекцією використовується на додаток до Стандартних запобіжних заходів, коли в пацієнтів є захворювання, що можуть поширюватися контактним, крапельним або повітряним шляхами, потребуючи конкретних запобіжних заходів (з огляду на обставини випадку). Запобіжні заходи щодо передачі інфекції необхідні в разі підозри на COVID-19 (див. рекомендації CDC: запобіжні заходи залежно від шляху передачі інфекції).

Американська академія офтальмологів: важлива інформація для офтальмологів під час пандемії

Рекомендації для амбулаторних пацієнтів і планової хірургії

Американська академія офтальмологів підтримує рекомендацію Американської колегії хірургів і керівництво CDC щодо перенесення планових оперативних втручань.

CDC рекомендує медичним працівникам:

  •  утриматися від усіх амбулаторних планових візитів;
  •  перенести планові та нетермінові втручання;
  •  не проводити стаціонарні й амбулаторні планові операції та хірургічні процедури;
  •  відтермінувати звичайні стоматологічні візити й огляди в офтальмолога.

Академія рекомендує відтермінувати всі планові візити й операції; їх можна буде відновити лише за рекомендацією органів охорони здоров’я. Ця рекомендація узгоджена з рекомендаціями Американської колегії хірургів, CDC, головного хірурга США та багатьох інших організацій. Основна мета – ​зменшити показники передачі інфекції та зберегти ресурси. Визначення планового порядку процедур залежить від офтальмолога, але загалом до них належать такі, що можна відтермінувати на 2 міс без істотного ризику для загального стану здоров’я пацієнта.

Наразі офтальмологічні відділення мають надавати лише невідкладну медичну допомогу, адміністрація – ​сприяти зменшенню черг у приймальних відділеннях і пропонувати альтернативи пацієнтам щодо очікування прийому лікарем (наприклад, у їхніх автомобілях або на вулиці). За допомогою засобів телефонного зв’язку працівники можуть інформувати своїх пацієнтів про призначення лікарем візиту. Телемедицину слід використовувати якомога частіше при скринінгу й обстеженні стабільних пацієнтів.

Умови праці відрізняються для лікарень, амбула­торно-хірургічних відділень на базі лікарні, автономних амбулаторних хірургічних центрів і кабінетних процедур, тому офтальмологи повинні регулювати обсяг своєї роботи. Існує ймовірність, що внаслідок проведення амбулаторних процедур у хірургічних цент­рах інші пацієнти та медичні працівники можуть інфікуватися від безсимптомних хворих або безсимптомних лікарів. Планові хірургічні процедури також скорочують запаси ЗІЗ.

Тимчасові рекомендації щодо відновлення планової офтальмологічної допомоги

Рішення про повторне відкриття офтальмологічних центрів для проведення рутинного огляду та відновлення планових офтальмологічних операцій необхідно приймати з огляду на чимало факторів, які нещодавно були оголошені Американською колегією хірургів та іншими провідними медичними організаціями. До них належать місцеві та державні обмеження щодо другорядних послуг, місцеві/регіональні показники нових випадків, наявність ЗІЗ і доступність тестування на COVID-19.

Доки не будуть доступні портативна тест-система з проведенням надійної діагностики на місці, затвердженої FDA, й ефективне лікування та/або ефективна вакцина, лікарі мають дотримуватися соціальної дистанції в залах очікування, в клініках слід проводити часту та ретельну дезінфекцію (зали очікування, а також кабінети огляду), користуватися засобами для захисту обличчя (пацієнти та медичний персонал). Це означає, що обсяги надання допомоги в центрах скорочуватимуться. Додатковим заходом безпеки в операційних блоках може бути збільшення перерв між операціями, що вплине на кількість виконання хірургічних втручань за сеанс. Зважаючи на необхідність дотримання державних і місцевих вимог, академія ­рекомендує відновлювати звичайну діяльність поступово, щоб пристосуватися до тих чи інших умов.

Академія також визнає потенційну роль серологічного тестування для офтальмологів та інших медичних працівників при розгляді питання про відновлення планових візитів й операцій, однак наразі рекомендує дотримуватися обережності в інтерпретації їх результатів. У відповідь на пандемію чинна політика FDA дозволяє виробникам постачати серологічні тести на анти­тіла до SARS-CoV-2. Проте FDA ще не проведено незалежної перевірки цих тестів на точність і надійність. Хибнопозитивний серологічний тест щодо безсимптомного медичного працівника може несвідомо наражати його на ризик COVID-19.

Оскільки поява гуморальних антитіл на ­SARS-CoV-2 зазвичай спостерігається протягом 1-2 тиж після інфікування (тоді як інфіковані особи можуть мати вірус протягом 5 тиж від початку зараження), особа, котра має позитивний серологічний тест після безсимптомної інфекції, все ще здатна виділяти вірус, а тому може залишатися джерелом інфікування для пацієнтів і медичних працівників. Також невідомо, який ступінь позитивної відповіді на IgG надає стійкість до повторного інфікування ­SARS-CoV-2 та на який термін. Необхідно зазначити, що в регіонах із низькою поширеністю COVID-19 існує висока ймовірність того, що позитивний результат серологічного тесту швидше виявиться артефактом або помилкою, ніж відобразить попереднє безсимптомне інфікування.

Рекомендації щодо очищення та дезінфекції

Приміщення й інструменти слід ретельно дезінфікувати після кожного пацієнта. Користуйтеся одноразовими рукавичками при чищенні та дезінфекції поверхонь. Щілинні лампи, в тому числі засоби управління та супутні дихальні щитки, потрібно дезінфікувати, особливо в місцях, де хворі торкаються руками й обличчям.

Наразі рекомендації CDC щодо дезінфікувальних засобів такі:

  •  розведений побутовий відбілювач (5 столових ложок хлорного вапна на галон води);
  •  спиртові розчини (не менш ніж 70% спирту);
  •  побутові дезінфікувальні засоби, зареєстровані Агентством захисту навколишнього середовища США (EPA). EPA пропонує повний перелік антимікробних препаратів, які є ефективними проти COVID-19 на основі даних про схожі віруси.

Очищення наконечника тонометра
Аденовіруси значно стійкіші до спиртових розчинів, аніж оболонка вірусу, котрий спричиняє COVID-19. Спиртові розчини (не менш ніж 70%) ефективні при дез­інфекції наконечників тонометра від ­SARS-CoV-2 (наприклад, якщо наконечник тонометра протерти спиртом і дати йому висохнути за кімнатної температури), проте спирт неефективно стерилізує наконечник проти аденовірусів. У такому разі рекомендовано застосовувати наконечники одноразового використання (за наявності). Рекомендації щодо очищення наконечників розведеним хлорним вапном є безпечними та прийнятними в практиці.

Багатодозові очні краплі
Контейнери для очних крапель, які лікар використовує під час офтальмологічних обстежень, потрібно зберігати в шафах або інших закритих місцях. Слід бути обережним і не торкатися вій або поверхні ока пацієнта кінчиком пляшечки з краплями; руки лікар має продез­інфікувати відразу після дотику до обличчя пацієнта.

Chodosh J., Holland G. Important coronavirus updates for ophthalmologists. American Academy of Ophthalmology.  https://www.aao.org/headline/alert-important-coronavirus-context

Переклала з англ. Марія Ільницька

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 8 (477), квітень 2020 р.

Материалы по теме

Авторы: S. Kaur, H. Larsen, A. Nattis, США 30.10.2020 Скарги, пов’язані з очима, становлять 2-3% усіх звернень до лікаря первинної медичної допомоги [1]. Сімейні лікарі повинні вміти розпізнавати захворювання очей, які можуть призвести до втрати зору, та своєчасно скерувати пацієнта до офтальмолога [2]. Майже 50% випадків припадає на кон’юнктивіт, хворобу сухого ока й абразію рогівки [3]. […]

Авторы:медичний директор ТОВ «Медичний центр «Інститут зору», лікар-офтальмолог вищої категорії, кандидат ­медичних наук ­Андрій ­Борисович ­Мішенін 06.07.2020   Проблема поширеності цукрового діабету (ЦД) залишається актуальною, кількість хворих рік у рік зростає. Добре відомо, що основною небезпекою при ЦД є його ускладнення, зокрема діабетична ретинопатія (ДР) – порушення в сітківці ока клітинного метаболізму, ретинального кровотоку й […]

30.05.2020 Оновлення від 21.04.2020 Американська академія офтальмологів надає важливу та конкретну інформацію, корисну для спеціалістів галузі офтальмології, щодо нового коронавірусу SARS-CoV-2, який є особливо небезпечним і може призвести до тяжкого захворювання дихальних шляхів – ​COVID-19.   Що слід знати:  низка доповідей містять припущення, що SARS-CoV-2 може зумовлювати легкий ступінь фолікулярного кон’юнктивіту, котрий не відрізнити від іншої вірусної […]

Авторы:професоро кафедри офтальмології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук ­Оксана ­Петрівна ­Вітовська 30.05.2020   Пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) змінила функціонування всіх сфер життєдіяльності, в т. ч. медицини, й офтальмології зокрема. Опубліковані наразі наукові повідомлення свідчать: новий коронавірус здатен спричиняти фолікулярний кон’юнктивіт незначної тяжкості, що клінічно не відрізняється від вірусних кон’юнктивітів іншого генезу та […]