Промивання носової порожнини сольовим розчином: ефективний і доступний метод зменшення вираженості симптоматики та зниження потенціалу поширення COVID-19

Авторы:
wm
Авторы:
25.11.2020

Стаття у форматі PDF

У зв’язку зі значною захворюваністю та смертністю пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) привернула увагу науковців усього світу до передачі вірусів і профілактики вірусних хвороб (Farrell N. F. et al., 2020). Відповідь медичної спільноти світу на цю пандемію насамперед фокусується на фармакологічних та імунологічних втручаннях, зокрема застосуванні противірусних препаратів (Bejgel J. H. et al., 2020) і сироватки конвалесцентів (Valk S. J. et al., 2020), вакцинаціях (Corbett K. S. et al., 2020). Кожне з цих втручань є надзвичайно важливим у боротьбі з COVID-19 (передусім серед популяцій високого ризику та госпіталізованих хворих). Водночас близько 81% пацієнтів із COVID-19 становлять негоспіталізовані особи, в яких перебіг хвороби є легким або помірно тяжким (Centers for Disease Control and Prevention, 2020). Наразі відсутні вивчені медичні втручання з доведеною здатністю пришвидшувати усунення симптомів або зменшувати розповсюдження вірусу цими пацієнтами.

Дослідження патогенезу COVID-19 виявили, що (як і при інших вірусних інфекціях верхніх дихальних шляхів) ця інфекція насамперед уражає слизову оболонку носа та носоглотки, а найвищі вірусні навантаження супроводжують ранні стадії захворювання (Jin Y. et al., 2020). Повідомлення про зараження коронавірусом через ендоскоп у ході проведення ендоназальних хірургічних втручань порушили питання впливу біології носової порожнини на передачу вірусу та потенційну терапевтичну роль місцевих препаратів (Farrell N. F. et al., 2020).

Слизова оболонка носової порожнини відіграє важливу роль у функціонуванні вродженого імунітету, надаючи первинний захист від удихуваних вірусів, бактерій та інших частинок. У шарі слизу застрягають сторонні частинки, котрі війки епітелію згодом пересувають до носо­глотки та травної системи, де ці частинки руйнуються (Kanjanawasee D. et al., 2018).

Промивання носової порожнини з давніх часів застосовується в медицині (Rama S. et al., 1998). У 1902 р. у журналі The Lancet було наведено низку показань, пристроїв і розчинів для такого промивання (Wingrave W., 1902). У наш час доведено, що промивання носа за допомогою фізіологічного розчину (0,9%) та спрею морської води (2,3%) зменшує частоту респіраторних інфекцій верхніх дихальних шляхів у дітей (Koksal T., 2016; Slapak I., 2008). Гіпер­тонічний розчин натрію хлориду (1,5-3%) також має потужну доказову базу та може чинити профілактичну дію при респіраторних вірусних інфекціях (Ramalingam S., 2019).

Промивання носової порожнини є ефективним засобом не лише гострих станів, а й хронічних запальних захворювань на кшталт риносинуситу з блокадою приносових пазух. У таких випадках промивання сприяє очищенню ­системи носової порожнини та синусів від запального ексудату (Chong L., 2016; Harvey R., 2007). Серед захворювань, при яких показано промивання носової порожнини, в літературі також перелічуються алергічний риніт, гост­рий риносинусит, риніт вагітних. Окрім того, ця процедура є доцільною при післяопераційному веденні пацієнтів оториноларингологічного профілю (Rabago D., Zgierska A., 2009).

У вересні K. S. Kimura та співавт. опублікували проміжні дані відкритого рандомізованого контрольованого дослідження, покликаного оцінити вплив промивань носової порожнини гіпертонічним сольовим розчином із додаванням сурфактанта або без нього на симптоми з боку верхніх дихальних шляхів і ві­русне навантаження. Останнє є найвищим у порожнині носа та носоглотці (Zou L. et al., 2020). Попередні рандомізовані контрольовані дослідження сольо­вих промивань у разі гост­рих респіраторних вірусних інфекцій, у т. ч. нетяжких респіраторних інфекцій, спричинених корона­вірусом гострого респіраторного синдрому-2 (SARS-CoV-2), показали, що сольові промивання зменшують тягар симптомів і запобігають розсіюванню вірусів у довкіллі (Ramalingam S. et al., 2019). Додатковими перевагами цього методу лікування є хороша переносимість і низька вартість. Промивання носової порожнини сольо­вими розчинами запропоновано як потенційно сприятливий метод лікування COVID-19 (Farrell N. F. et al., 2020).

До вищезгаданого дослідження K. S. Kimura та співавт. (2020) було включено пацієнтів із діагнозом COVID-19, підтвердженим за ­допомогою полімеразно-ланцюгової реакції. Учасників рандомізували на три групи: для промивання носа гіпертонічним розчином нат­рію хлориду (250 мл) 2 р/день, промивання носа гіпер­тонічним розчином натрію хлориду з додаванням сурфактанта 2 р/день і групу відсутності будь-яких промивань або зрошувань. Протягом 21 дня пацієнти фіксували температуру та вираженість симптомів, також для аналізу відбирали мазки з носової порожнини. Цікаво, що було використано мазки із середньої носової раковини, котрі пацієнти брали самостійно. Проведене раніше зрізове дослідження ви­явило однакову чутливість і потужний зв’язок між результатами таких самостійно отриманих мазків і назофарингеальних мазків, узятих медсестрами (Tu Y. P. et al., 2020).

В опублікованих проміжних результатах проаналізовано дані перших 45 пацієнтів, які завершили участь у дослідженні (17 осіб групи відсутності промивань і по 14 осіб кожної з груп промивання). Групи були однаковими за віковим і статевим складом, коморбідними станами й іншими демографічними та/або клінічними факторами.

Упродовж дослідження сумарна оцінка симптомів відповідно до запитання «Наскільки хворим ви почуваєтеся сьогодні?» в опитувальнику поступово знижувалася в усіх групах, однак в обох групах втручання спостерігалася тенденція до швидшого зникнення симптомів (медіана – 14 днів у групі без промивань проти 10 днів в обох групах лікування). Було виявлено достовірну відмінність у часі, необхідному для зникнення закладеності носа (відсутність промивань – 14 днів; гіпертонічний розчин – 5 днів; гіпертонічний розчин із сурфактантом – 7 днів; р=0,04) і головного болю (12, 3 та 5 днів відповідно) (рис.). Окрім того, спостерігалася тенденція до швидшого зникнення кашлю та підвищеної втомлюваності.

Промивання носової порожнини сольовим розчином: ефективний і доступний метод зменшення вираженості симптоматики та зниження потенціалу поширення COVID-19

Отже, в цьому дослідженні було отримано перспективні результати щодо ефективності промивання носової порожнини сольовими розчинами в негоспіталізованих пацієнтів із COVID-19. Вплив такого методу лікування був досить потужним: закладеність носа та головний біль у групах лікування тривали на 7-9 днів менше, ніж у групі відсутності промивань. Дослідження відмінностей між групами гіпертонічного розчину із сурфактантом і без нього потребує подальшого аналізу.

Автори зауважили, що при проведенні промивань у пацієнтів із підтвердженою COVID-19 слід суворо дотримуватися заходів безпеки, оскільки під час промивання можливі розсіювання вірусних частинок і забруднення навколишніх поверхонь (Kimura R. S. et al., 2020).

Загалом противірусна дія гіпертонічного розчину добре вивчена. Так, у дослідженні R.G.R. Machado та співавт. (2020) in vitro було з’ясовано, що 1,5% гіпертонічний розчин натрію хлориду на 100% пригнічує реплікацію нового коронавірусу. На думку авторів, механізмом цього є деполяризація мембран вірусу, що зумовлює припинення його життєвого циклу.

Крім противірусної дії та симптоматичного ефекту, промивання носової порожнини й полоскання горла сольовими розчинами дають змогу зменшити розповсюдження вірусу, що надзвичайно важливо для підтримки громадського здоров’я та сплощення кривої інфікованості. При потраплянні в організм корона­вірус прикріплюється до респіраторного епітелію верхніх дихальних шляхів (Hou Y., 2020), реплікується в горлі (Cyranoski D., 2020) й активно розповсюджується при кашлі та чханні (як до появи ознак інфекції, так і після сероконверсії) (Liu W. D., 2020). Промивання й полоскання забезпечують насамперед механічне очищення воріт інфекції та джерела її подальшого розповсюдження, що дає змогу ­зменшити поширення вірусу від хворого до інших людей, перериваючи ланцюг передачі (Panta P. et al., 2020).

Вагома перевага промивань носової порожнини – висока безпечність процедури. Серйозних побічних ефектів не було зафіксовано в жодному дослідженні, присвяченому цьому питанню. Незначні побічні явища можуть включати дискомфорт при перших промиваннях, відчуття печіння слизової оболонки носа, носові кровотечі (рідко) (Rabago D. et al., 2006; Pynnonen M. et al., 2007; Tamooka L. et al., 2000). У частині випадків такі побічні ефекти вдається усунути за допомогою удосконалення техніки промивань і пристосування тонічності розчину до потреб кожного окремого пацієнта (Rabago D. et al., 2006). Оптимальна тонічність сольових розчинів наразі не встановлена; найчастіше застосовуються 0,9-3,0% розчини. З метою уникнення бактеріальної контамінації доцільно використовувати стерильні (готові до використання) засоби (Rabago D., Zgierska A., 2009).


Довідка «ЗУ» 

Промивання носової порожнини сольо­вими розчинами різної концентрації широко застосовуються в лікуванні низки хвороб верхніх відділів дихальних шляхів (як гострих, так і хронічних). Важливо, що промивання не супроводжуються додатковим фармакологічним перевантаженням, яке часто спостерігається в пацієнтів із COVID-19 через поліпрагмазію. Більшість хворих на COVID-19 – це особи з легким і помірно тяжким перебігом хвороби, котрі лікуються в домашніх умовах. Для таких пацієнтів особливо важливо мати у своєму арсеналі безпечний і простий у використанні метод симптоматичного та пато­генетичного лікування.

Сольові розчини на фармацевтичному ринку України представлені, зокрема, засобами Аква Маріс (Jadran, Хорватія), що виробляються на основі очищеної води Адріатичного моря, багатої на магній, кальцій, селен, йод. Наявність у лінійці Аква Маріс розчинів із різною концентрацією дає змогу широко застосовувати їх із метою як лікування, так і профілактики респіраторно-вірусних захворювань.

Гіпертонічні розчини натрію хлориду (Аква Маріс Стронг, Аква Маріс ­Екстра Стронг) показані насамперед для промивання носової порожнини з лікувальною метою. Часте промивання носової порожнини за допомогою гіпер­тонічних розчинів дає змогу покращити самоочищення слизової оболонки від вірусів і прозапальних медіаторів, пришвидшити мукоциліарний кліренс й усунення вірусів. Відповідно до проведених досліджень, сольові промивання достовірно зменшують загальну тривалість захворювання та сприяють зникненню симптомів (кашлю, головного болю, закладеності носа, втоми). Під час коронавірусної пандемії використання промивань у домашніх умовах дає можливість природним шляхом пришвидшити одужання, допомагаючи зменшити вірусне навантаження в основних воротах інфекції.

Ізотонічні форми розчинів Аква Маріс рекомендується застосовувати в епідемічний період як засіб для щоденної гігієни та з профілактичною метою. Додат­кове зволоження слизової оболонки носової порожнини дає змогу зменшити потенційне вірусне навантаження та перешкоджає проникненню вірусу.


Підготувала Лариса Стрільчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 20 (489), 2020 р.

Материалы по теме

01.08.2020 Стаття в форматі PDF Показники захворюваності та смертності від інфекцій нижніх дихальних шляхів (ІНДШ) залишаються високими в усьому світі. Емпірична терапія, яка використовується в переважній більшості випадків при ІНДШ, може виявитися неефективною в разі вибору препарату на основі спектра його дії, а не фармакологічних властивостей і профілю резистентності. А це підвищує прямі та непрямі витрати на здоров’я. Саме ця проблема стала основою прийняття консенсусу за методом […]

Авторы: О. ­Є. ­Абатурова, С. ­П. ­Кривопустова 17.05.2020 Стаття у форматі PDF Відомо, що гострі респіраторні інфекції (ГРІ) є найпоширенішими захворюваннями. Їх частка становить до 30% усієї та до 90% інфекційної патології. Навіть у міжепідемічний період на ГРІ хворіє 1/6 частина населення. В етіології ГРІ домінують віруси: риновіруси, аденовіруси, респіраторно-синцитіальні віруси, метапневмовірус, грип, парагрип та […]

07.05.2020   Наказ МОЗ України від 25.02.2020 № 552Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19); шифр за МКХ-10: U07.1 2019-nCoV гостра респіраторна хвороба [тимчасова назва] Стандарт 1. Організація моніторингу та заходи в осередку інфікування SARS-CoV-2 Обґрунтування У зв’язку з обмеженими знаннями про COVID-19 швидке виявлення нових випадків, реєстрація та моніторинг випадків інфікування та захворювання, розслідування їх контактів є надзвичайно важливими. Епідеміологічна інформація необхідна для управління […]

07.05.2020   Новина про нещодавно зареєстровані в США випадки захворювань, які характеризуються тяжким ураженням легень і пов’язані з використанням електронних сигарет і вейпів, сколихнула весь світ і стала причиною серйозного переосмислення «безпечності» сучасних електронних пристроїв для куріння. Станом на 27 вересня в 46 штатах і на одній із територій США зафіксовано 805 випадків захворювань і […]