Національна школа гастроентерологів, гепатологів України відзначила 20-й ювілей

13.05.2018

29-30 березня в м. Києві за підтримки Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) ім. П.Л. Шупика, Української гастроентерологічної асоціації та Київського товариства гастроентерологів відбулася ХХ Національна школа гастроентерологів, гепатологів України «Шляхи підвищення якості профілактики, діагностики та лікування захворювань органів травлення», яка була приурочена до 100-річчя НМАПО імені П.Л. Шупика. Щороку ця науково-практична конференція збирає багато лікарів-практиків різних спеціальностей (гастроентерологів, сімейних лікарів, терапевтів, лікарів функціональної діагностики, клінічних фармакологів та інших), лікарів-інтернів та студентів медичних вузів. Національна школа гастроентерологів, гепатологів України – ​це знакова подія для вітчизняної медицини, під час якої щороку докладно розглядають найбільш актуальні питання сучасної гастроентерології та гепатології. Цього року одночасно працювали кілька секцій, на яких провідні фахівці та відомі в Україні та за її межами спікери висвітлили проблеми діагностики, лікування та профілактики кислотозалежних захворювань, патології печінки та кишечнику. Значний інтерес учасників викликали секції, присвячені лікарським помилкам та шляхам їх уникнення, а також основним аспектам здорового харчування. Про високий рівень та масштабність цього професійного форуму свідчить участь у ньому закордонних вчених-гастроентерологів, зокрема з Великої Британії та Японії. Про основні напрями роботи ХХ Національної школи гастроентерологів, гепатологів України та актуальні питання, які були розглянуті у рамках програмних секцій, в ексклюзивному інтерв’ю нашому виданню розповіла провідний вітчизняний експерт в області гастроентерології, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, завідувач кафедри гастроентерології, дієтології та ендоскопії НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Наталія В’ячеславівна Харченко.

Національна школа гастроентерологів,  гепатологів України відзначила 20-й ювілей? Шановна Наталіє В’ячеславівно, Ви очолюєте організаційний комітет Національної школи гастроентерологів, гепатологів України. Розкажіть, будь ласка, яким основним питанням сучасної гастроентерології вона присвячена цього року? Яким захворюванням органів травлення приділено особливу увагу в науковій програмі конференції?

– Національна школа гастроентерологів, гепатологів України цього року проводить 20-те засідання. Ця подія є своєрідним ювілеєм для кожного її учасника. Щороку ми збираємося, щоб обговорити питання підвищення якості діагностики та лікування всіх захворювань шлунково-кишкового тракту. Гастро­ентеро­логічна наука та практика поступово розвиваються – ​і накопичуються нові дані про особливості проявів хвороб, методи діагностики, використання нових молекул та їхніх комбінацій у лікуванні. Нашу конференцію щорічно відвідують лікарі різних спеціальностей: гастроентерологи, терапевти, сімейні лікарі та інші. Ми завжди намагаємося представити лікарям найактуальнішу інформацію про стан гастроентерологічної науки та практики у світі, яка ґрунтується на результатах великих багатоцентрових досліджень та масштабних спостережень. Не потрібно винаходити «український велосипед», адже існує доказова медицина – ​фундамент сучасної медицини. Національна школа гастроентерологів, гепатологів України у ході засідань використовує консенсуси, прийняті Європейсь­кою об’єднаною гастроентерологічною асоціацією (UEG), Європейською асоціацією з вивчення захворювань печінки (EASL) та іншими відомими у світі організаціями.

? Наталіє В’ячеславівно, Ваші промови завжди викликають величезну зацікавленість лікарської аудиторії. Яким актуальним проблемам цього року будуть присвячені Ваші програмні виступи?

– Цього року одна з моїх доповідей буде присвячена питанням старіння печінки, оксидативного стресу та шляхів сповільнення темпів старіння – ​звісно, наскільки це можливо. Ще нікому не вдавалося обманути природу. Кожна людина рано чи пізно зустрічається зі старістю, і це цілком нормально. Проте можна старіти, зберігаючи якість життя, здоров’я та красу. Як захистити організм людини та вберегти органи, зокрема печінку, від фізіологічного процесу старіння? На це питання я надам відповідь в одній зі своїх доповідей.
У програмі науково-практичної конференції також заплановано обговорення проблеми синдрому подразненого кишечнику. Учасники заходу матимуть унікальну можливість отримати найбільш сучасну та актуальну інформацію за результатами конференції Gut microbiota, яка відбулася 10-11 березня 2018 року в м. Рим (Італія). У цьому масштабному науковому форумі взяли участь понад 300 експертів із 55 країн світу, які обмінялися власними спостереженнями та ідеями стосовно впливу кишкової мікробіоти людини на розвиток різних захворювань, а також можливих точок впливу у процесі їхнього лікування. Медики матимуть змогу ознайомитись із основними аспектами проблем, розглянутих на європейській конференції, прослухавши майстер-клас «Актуальні питання мікробіому людини (за результатами конференції Gut microbiota, Рим, 2018)».

? У межах усіх заходів, які Ви організовуєте, традиційно важливе значення мають питання здорового харчування, а також особливостей харчування пацієнтів із різними захворюваннями. Які наукові досягнення сучасної дієтології, на Вашу думку, заслуговують на особливу увагу лікарів-практиків?

– Профілактика та лікування будь-якого захворювання передбачає дотримання правил здорового харчування. На превеликий жаль, українські лікарі та пацієнти недостатньо обізнані з ними і не замислюються над тим, чи принесе спожита їжа користь їхньому організму. Важливо, щоб раціон був різноманітним та повноцінним і містив тільки якісні продукти. Людина має свідомо ставитися до свого харчування і перед кожним прийомом їжі чітко розуміти, чи потрібен їй цей продукт і чи принесе він користь організму. Свідоме харчування – ​це невід’ємна частина здорового способу життя.

У ході цьогорічної Національної школи гастроентерологів, гепатологів України працюватиме окрема секція «Академія здорового харчування», на якій будуть представлені інформативні лекції стосовно правил профілактичного харчування, сучасних уявлень щодо дієти, впливу раціону людини на перебіг та ефективність лікування різних захворювань (патології серцево-­судинної та центральної нервової систем, функціональних розладів та органічних захворювань органів шлунково-кишкового тракту), а також перспективних напрямів здорового харчування та «їжі майбутнього». Як свідчить досвід проведення конференцій, секції цієї тематики викликають у лікарів найбільший інтерес.

? Розкажіть, будь ласка, докладніше про склад спікерів цьогорічної Школи гастроентерологів, гепатологів України. Чи були запрошені до участі у конференції іноземні гості?

– Національну школу гастроентерологів, гепатологів України щорічно відвідують провідні вітчизняні фахівці: професори І.М. Скрипник, Ю.М. Степанов, С.М. Ткач, А.Є. Дорофєєв, В.П. Шипулін, Т.Д. Звягін­цева та інші. Цікаві доповіді також представлять лікарі-­практики, молоді вчені та фахівці суміжних спеціальностей. Зокрема, у рамках сателітного симпозіуму «Відповіді на основні питання діагностики та лікування хворих із синдромом подразненого кишечнику» психологічні аспекти захворювання розгляне завідувач кафедри психіатрії НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Галина Яківна Пилягіна. Цього року до участі у науково-практичній конференції запрошено два відомі іноземні спікери: професор Університету Ньюкасла Девід Джонс (David Jones, Велика Британія), який є членом міжнародної клінічної групи з розроблення протоколів в області холестатичних захворювань печінки та первинного біліарного цирозу, а також віце-директор Центру патології та цитології Інституту наук про життя, доктор медицини, професор Масаюкі Ітабаші (Masayuki Itabashi, Японія). Для нас є великою честю, що лектор із Японії відвідав Україну для того, щоб розповісти нашим лікарям про принципи ранньої діа­гностики передпухлинних захворювань та раку стравоходу і шлунка. Виступи іноземних спікерів завжди викликають надзвичайний інтерес серед українських лікарів.

? Національну школу гастроентерологів, гепатологів України завжди відвідують багато лікарів-початківців, інтернів та студентів медичних вузів. Як Ви вважаєте, які напрями післядипломного навчання майбутніх гастроентерологів мають бути пріоритетними?

– Сьогодні в Україні проводиться велика кількість різноманітних науково-практичних конференцій, симпозіумів, семінарів.На мою думку, потрібно більш ретельно підходити до надання дозволу на проведення наукових заходів, адже їхній рівень має бути дуже високим. Я завжди виступаю проти використання наукових форумів як майданчиків для реклами лікарських засобів. Безумовно, лектори нашої конференції є певною мірою педагогами, які навчають аудиторію чомусь новому. Доречно і потрібно говорити про нові молекули, які застосовують в Україні та у світі, консенсуси з лікування тих чи інших захворювань. Проте, на моє переконання, не можна допускати суто «рекламні» доповіді, адже вони не відповідають рівню та самій ідеї науково-практичної конференції.

На засіданні делегатів VII позачергового з’їзду ГО «Українська гастроентерологічна асоціація» ми порушимо питання про етичність виступів. На цьому засіданні я маю намір висунути пропозицію щодо розроблення спеціального документа про відсутність реклами у доповіді (у вигляді декларації чи угоди), яку лектор підписуватиме перед своїм виступом. Я впевнена, що будь-який лікарський засіб, що є предметом реклами у такій доповіді, програє. Адже лікарі відразу розуміють, який виступ проплачений і є звичайною рекламою лікарського засобу.

Науково-практичні конференції насамперед мають нести знання. Звичайно, у доповідях спікерів неможливо уникнути зазначення найменувань лікарських засобів. Проте цю інформацію слід подавати у вигляді схем лікування, які включені у міжнародні консенсуси та рекомендовані до застосування у світі. Тому, на моє переконання, потрібно зменшити кількість науково-­практичних конференцій та підвищити їхній рівень.

? Коли заплановано проведення наступної Націо­нальної школи гастроентерологів, гепатологів України?

– Національна школа гастроентерологів, гепатологів України вже традиційно проводиться навесні. Тож наступна школа відбудеться на початку квітня наступного року. Оргкомітет також обговорює питання щодо проведення виїзних шкіл гастроентерологів, гепатологів України.

Підготувала Ілона Цюпа

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 8 (429), квітень 2018 р.

Материалы по теме

Авторы: С.М. Ткач, д. мед. н., профессор, Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев 03.11.2020 Статья в формате PDF Под понятием «диарея» обычно рассматривается учащенное опорожнение кишечника (как правило, чаще 4 раз в день) с изменением характера каловых масс.  Критериями диареи является стойкое повышение содержания жидкости в испражнениях с 60-75% до 85-90% или увеличение их массы – до более 200 г в сутки на фоне западной […]

Авторы: О. Шайтофф(1), д. мед. н., А.С. Чіфу(2), д. мед. н., Дж.Д. Ніфоратос(3), д. мед. н., (1) Жіноча лікарня Брігама, м. Бостон, Массачусетс; (2) Університет Чикаго, м. Чикаго, Іллінойс; (3) Лікарня Джонса Хопкінса, м. Балтімор, Меріленд, США 27.10.2020 Автори даного гайдлайну зосередили свою увагу на рекомендаціях, які дозволять покращити якість допомоги у пацієнтів із гострим панкреатитом і зменшити ризики […]

Авторы: T.B. Gardner, D.G. Adler, C.E. Forsmark і співавт. 09.10.2020 Історично хронічний панкреатит (ХП) визначали як незворотний запальний стан підшлункової залози (ПЗ), що спричиняє екзо- й ендокринну дисфункцію різного ступеня вираженості. Проте нещодавно парадигма змінилася й акцент у діагностиці змістився на раннє виявлення патологічного процесу, що лежить в основі цього захворювання, а в лікуванні – […]

09.10.2020 Стаття у форматі PDF Організм людини споконвіку перебуває в тісному симбіозі з кишковою мікрофлорою. Мікробіом людського кишечнику являє собою унікальне поєднання мікроорганізмів, невидима присутність яких опосередковує низку важливих функцій; відхилення в його складі підвищує ризик виникнення різноманітних патологічних станів: алергічних й автоімунних захворювань, цукрового діабету, ожиріння тощо. Проте насамперед порушення мікробіому впливають на стан і […]

Авторы: Н. Szajewska, A. Guarino, I. Hojsak та ін. 28.07.2020 Стаття у форматі PDF Оновлені рекомендації ESPGHAN-2020 Робоча група (РГ) з питань пре- та пробіотиків Європейського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та нутриціології (European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition, ESPGHAN) у 2020 році розробила оновлені рекомендації щодо застосування пробіотиків при гострому гастроентериті (ГГЕ) у раніше здорових немовлят і дітей. Ці рекомендації не стосуються дітей […]

Авторы: С.М. Ткач, д. мед. н., профессор, Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев 19.07.2020 Анемия является очень распространенным диагнозом как у мужчин, так и у женщин, а дефицит железа (ДЖ) – наиболее частая причина анемии во всем мире. В США в 1999-2000 гг. 2% мужчин в возрасте 16-69 лет, 12% женщин в возрасте 12-49 лет и 9% женщин в возрасте 50-69 лет страдали ДЖ, 4% женщин в возрасте […]

Авторы:С.М. Ткач, д. мед. н., професор, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів та тканин МОЗ України, А.Е. Дорофєєв, д. мед. н., професор, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ 19.07.2020   Стаття у форматі PDF Диспепсія – це один з найбільш поширених симптомокомплексів, що зустрічаються в практиці внутрішньої медицини. Диспепсія є глобальною проблемою, проте її розповсюдженість суттєво відрізняється в різних регіонах. Систематичні огляди свідчать, що симптоми диспепсії […]

Авторы:С.М. Ткач, д. мед. н., профессор, Ю.Г. Кузенко, д. мед. н., профессор, А.Э. Дорофеев, д. мед. н., профессор, И.Н. Скрипник, д. мед. н., профессор, Н.В. Харченко, член-корреспондент НАМН Украины, д. мед. н., профессор, Г.Д. Фадеенко, д. мед. н., профессор, Ю.М. Степанов, д. мед. н., профессор, А.Е. Гриднев, д. мед. н. 17.07.2020   Одним из главных достижений медицины за последние годы стало установление роли кишечной микробиоты (КМ) человека в организме при различных патологиях и в норме. Клинический интерес к этой теме вырос после официального признания принципиально нового […]

Авторы: ­Річард Хант, професор гастроентерології Університету МакМастер (Канада) 09.07.2020 Стаття у форматі PDF Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) щороку застосовують понад 30 млн людей у світі.  Проте ефективне та доступне лікування болю й запалення дається ціною небажаних ефектів. Серед основних побічних наслідків – ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ), як-от гастрит, виразки, перфорації та кровотечі, в т. ч. небезпечні для життя. З огляду на масштаби проблеми НПЗП-індукованої […]

20.06.2020 Статья в формате PDF 27 июня отмечается Всемирный день микробиома. Это событие учреждено для привлечения общественного внимания к научным исследованиям микробиома, повышения осведомленности о живом и разнообразном мире микроорганизмов. Влияние микробиома на состояние органов и систем является одним из интереснейших направлений медицинской науки. Вопросы о роли микробиома в организме человека мы задали ведущему украинскому эксперту в области […]