НЕ УДАЛЯТЬ! НУЖНО ДЛЯ ТЕСТА ВЕРСТКИ

Авторы:
wm, С.М. Пухлик
Авторы:

Біль у шиї, або цервікальгія (Ц) є одним із найчастіших симптомів у практиці лікаря. Його протягом життя має майже кожна людина. Серед причин тимчасової втрати працездатності з усіх больових синдромів провідне місце посідає поперековий біль, проте це не означає, що Ц трапляється рідше.

Біль у шиї — проблема міждисциплінарна, оскільки може виникати як при соматичних, так і неврологічних захворюваннях. Досить рідкісними причинами болів у шиї є онкологічні захворювання (пухлини спинного мозку — екстра- та інтрамедулярні, пухлини хребців — первинні й метастатичні), травми шийного відділу хребта, ревматоїдний артрит, судинні захворювання (спінальна епідуральна геморагія), інфекційні захворювання (епідуральні абсцеси, менінгіти, спондиліти, остеомієліт, міжхребцевий дисцит, оперізуючий герпес), захворювання внутрішніх органів (серце, легені, плевра, стравохід, щитоподібна залоза), тунельна невропатія надлопаткового нерва, невральгічна аміотрофія (синдром Персонейджа-Тернера).

Далі охарактеризовано найчастішу причину болю в шиї і пов’язаних з ним неврологічних синдромів — дегенеративно-дистрофічні зміни в шийному відділі хребта. Однак слід розуміти, що сам термін “остеохондроз хребта” є не клінічним, а скоріше морфологічним діагнозом, котрий охоплює дегенеративно-дистрофічні ураження хребта, які починаються з залучення пульпозного ядра і потім поширюються на фіброзне кільце й інші елементи хребтового рухового сегмента (суглоби, зв’язки та ін.). Згідно з сучасними уявленнями, його зараховують до мультифакторних захворювань.

Вважається, що для розвитку остеохондрозу необхідна генетична схильність, а для клінічного прояву — вплив факторів середовища. Спадковими факторами можуть бути порушення в трофічних системах та особливості рухового стереотипу, які призводять до локальних перевантажень. До середовищних зараховують цілий діапазон чинників, які поділяються на екзогенні (фізичні, біомеханічні та інфекційні) й ендогенні (аномалії розвитку хребта, конституційні особливості, супутні захворювання хребта і внутрішніх органів). Поєднання цих факторів призводить, з одного боку, до “неповноцінності” самих дисків, а з іншого — до локального їх перевантаження. Все це викликає складні біохімічні зміни в пульпозному ядрі, які призводять до його всихання і фрагментації. Через втрату амортизаційних властивостей цього утвору основне навантаження лягає на фіброзне
кільце, яке в кінцевому підсумку дає тріщини і разволокнюється, що призводить до порушення фіксаційної функції диска. З боку тіл хребців спостерігається склерозування гіалінових пластинок і з’являються крайові розростання (остеофіти). Їх виникнення пояснюється збільшенням площі опори. Через перевантаження дуговідросткових суглобів виникають явища спондилоартрозу, а хронічне розтягнення капсулярного апарату призводить до порушення рухової функції хребетного рухового сегмента у вигляді гіпер- і/або гіпомобільності (лістез і функціональне блокування).

Висока частота розвитку дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта зумовлена деякими його анатомічними особливостями. На відміну від поперекових і грудних хребців, тіла шийних хребців відокремлені один від одного не на всій протяжності.

Материалы по теме

Біль у шиї, або цервікальгія (Ц) є одним із найчастіших симптомів у практиці лікаря. Його протягом життя має майже кожна людина. Серед причин тимчасової втрати працездатності з усіх больових синдромів провідне місце посідає поперековий біль, проте це не означає, що Ц трапляється рідше. Біль у шиї — проблема міждисциплінарна, оскільки може виникати як при соматичних, […]