Факторы риска для дисфагии и влияние на исход после спонтанного субарахноидального кровоизлияния

Авторы:
Факторы риска для дисфагии и влияние на исход после спонтанного субарахноидального кровоизлияния
03.03.2020

Несмотря на огромное влияние нарушений глотания на исход после ишемического инсульта, мало что известно о частоте возникновения дисфагии после субарахноидального кровоизлияния (САК) и ее влиянии на госпитальные осложнения, длительность пребывания в отделении интенсивной терапии и функциональный исход.

Методы. Ниже представлен ретроспективный анализ продолжающегося проспективного когортного исследования. Способность к глотанию оценивалась у последовательных пациентов с нетравматическим САК, поступивших в неврологическое отделение интенсивной терапии, с использованием шкалы дисфагии Богенхаузена (BODS). Оценка по BODS >2 баллов указывает на дисфагию. Функциональный исход оценивали через 3 мес после САК с использованием модифицированной шкалы Ренкина. Оценка >2 расценивалась как плохой функциональный исход.

Результаты. 250 последовательных пациентов с САК всех клинических степеней тяжести (средний возраст – ​57 лет; межквартильный диапазон – ​47-67) были включены в анализ. Дисфагия была диагностирована у 86 пациентов (34,4%). Факторами, независимо связанными с развитием дисфагии, были плохая клиническая оценка при поступлении (оценка по шкале Ханта – ​Гесса 4-5), САК-ассоциированная паренхиматозная гематома, гидроцефалия, наличие аневризмы и длительная искусственная вентиляция легких (>48 ч). Дисфагия была независимо связана с более высокой частотой пневмонии (коэффициент риска, КР 4,32; 95% доверительный интервал, ДИ 2,35-7,93), инфекцией кровотока (КР 4,3; 95% ДИ 2,0-9,4), более длительным пребыванием в отделении интенсивной терапии (14 (8-21) дней против 29,5 (23-45) дней; р<0,001) и плохого функционального исхода через 3 мес (КР 3,10; 95% ДИ 1,49-6,39).

Выводы. Дисфагия является частым осложнением нетравматического САК и связана с плохим функциональным исходом, инфекционными осложнениями и длительным пребыванием в отделении интенсивной терапии. Ранняя идентификация лиц с высоким риском необходима для своевременной стратификации отдельных пациентов для лечения дисфагии.

Keser T. et al. Risk factors for dysphagia and the impact on outcome after spontaneous subarachnoid hemorrhage. Neurocrit Care. 2019.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 3 (472), лютий 2020 р.

Материалы по теме

22.11.2020 Депресія – ​поширений гетерогенний стан із хронічним та рецидивним перебігом, який часто спостерігається в умовах первинної ланки медичної допомоги. Сімейні лікарі, терапевти, педіатри нерідко стикаються із проблемами діагностики й лікування депресії. До вашої уваги представлено огляд статті P. Ramanuj et al., опублікованої у виданні BMJ (2019; 365: l835), де на підставі доказових даних охарактеризовано […]

Авторы:Ignacio J. Ansoteguia, Giovanni Meliolib, GiorgioWalter Canonicab та ін. 05.05.2020   Стаття у форматі PDF Відкриття IgE-антитіл у кінці 1960-х рр. дало можливість використовувати їх як специфічний біомаркер для ідентифікації алергічних захворювань (АЗ), зумовлених алергенами довкілля (зазвичай білками). У традиційних тестах на виявлення IgE-антитіл, таких як шкірні прик-тести (ШПТ) та тести на виявлення специфічних IgE (sIgE) in vitro, використовують неочищені екстракти, отримані з джерела алергену, […]

15.11.2020 Пандемія COVID-19, яка восени продовжила набирати оберти, суттєво порушує роботу системи охорони здоров’я та ставить під загрозу її здатність відповідати на щоденні виклики. У медичних закладах, розташованих у регіонах поширення COVID-19, хірургічним відділенням пропонують звести до мінімуму чи тимчасово відкласти планові оперативні втручання. Ступінь скорочення обсягу роботи хірургічних відділень залежить від стану систем охорони […]

09.09.2020   Стаття у форматі PDF Пандемія COVID-19 стала глобальним викликом для особливо вразливих категорій населення із хронічними захворюваннями, зокрема ревматичними. Виникло серйозне занепокоєння щодо застосування протизапальних та біологічних хворобомодифікувальних препаратів (ХМП), які допомагають підтримувати ремісію, але потенційно можуть обтяжувати перебіг інфекції. Пацієнтів насамперед цікавить, чи підвищується ризик інфікування та тяжкого перебігу COVID-19, а також чи потрібно їм припиняти терапію біологічними засобами? На ці запитання […]

Авторы: Э.М. Ходош, к. мед. н., доцент Харьковской медицинской академии последипломного образования, КНП «Городская клиническая больницы № 13» Харьковского городского совета, член Европейского респираторного общества (European Respiratory Society – ​ЕRS), В.С. Крутько, д. мед. н., профессор, кафедра фтизиатрии и пульмонологии Харьковской медицинской академии последипломного образования; О.К. Яковенко, к. мед. н., заведующий отделением пульмонологии КП «Волынская […]

10.11.2020 Статья в формате PDF Весной этого года эксперты ВОЗ представили руководство для оценки статуса железа в организме, а также мониторинга и анализа эффективности лечебных мероприятий по нормализации баланса железа на основании определения уровня ферритина. Ключевые слова: статус железа, анемия, перегрузка железом, ферритин, железосодержащие добавки, маркеры воспалительного процесса. Железо является исключительно важным микроэлементом, играющим большую роль в транспорте кислорода, синтезе ДНК […]

Авторы: С.М. Ткач, д. мед. н., профессор, Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев 03.11.2020 Статья в формате PDF Под понятием «диарея» обычно рассматривается учащенное опорожнение кишечника (как правило, чаще 4 раз в день) с изменением характера каловых масс.  Критериями диареи является стойкое повышение содержания жидкости в испражнениях с 60-75% до 85-90% или увеличение их массы – до более 200 г в сутки на фоне западной […]

Авторы: G. Hindricks, T. Potpara, N. Dagres і співавт. 01.11.2020 Стаття у форматі PDF Складність фібриляції передсердь (ФП) як захворювання зумовлює важливість багатогранного та мультидисциплінарного підходу до ведення пацієнтів із таким станом й активного їх залучення до контролю хвороби. Протягом останніх років у діагностиці та лікуванні ФП відбувся значний прогрес, який відображено в цьому виданні рекомендацій. Основні поняття ФП являє собою надшлуночкову тахіаритмію з некоординованою електричною активністю передсердь та їх неефективними […]

01.11.2020 Стаття у форматі PDF Фібриляція передсердь (ФП) є найпоширенішою стійкою аритмією, в Європі та США її діагностують у кожного четвертого дорослого середнього віку. На відміну від шлуночкових аритмій ФП безпосередньо не загрожує життю. Проте гострі порушення гемодинаміки, спричинені ФП, а також мозковий інсульт й інші тромбоемболічні ускладнення є причиною госпіталізацій, інвалідизації та смерті пацієнтів. […]

Авторы: Ю.В. Марушко, д. мед. н., професор, завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти, Т.В. Гищак, д. мед. н., професор кафедри педіатрії післядипломної освіти, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ 01.11.2020 Велоергометрія – одна з основних навантажувальних проб у кардіології, що дозволяє оцінити толерантність до фізичного навантаження і виявити патологічні зміни серцево-судинної системи, які виникають при фізичному навантаженні. Толерантність до фізичного навантаження, або фізична працездатність, є сумарним показником фізіологічних можливостей […]