Сафінамід у клінічній практиці: іспанське багатоцентрове когортне дослідження

Авторы:
Сафінамід у клінічній практиці:  іспанське багатоцентрове когортне дослідження
17.04.2020

Хвороба Паркінсона (ХП) є другим за частотою нейродегенеративним розладом після хвороби Альцгеймера. На сьогодні на неї страждають близько 2-3% населення віком понад 65 років. Неврологічними маркерами цієї патології є зниження рівня дофаміну в базальних гангліях через прогресивну втрату нейронів у Substantia Nigra та наявність відкладень білка α-синуклеїну (тільця Леві).

ХП – складне гетерогенне захворювання, що охоплює множинні ділянки мозку за межами нігростріального дофамінергічного шляху. Характерними проявами є порушення моторної функції (брадикінезія, ригідність, тремор спокою), але широкий спектр немоторних симптомів може з’явитися на будь-якій стадії захворювання. На пізніх стадіях ХП поєднання моторних і немоторних порушень зазвичай провокує виражену функціо­нальну недостатність і потребує пошуку індивідуалізованої стратегії лікування. Леводопа залишається золотим стандартом серед препаратів, схвалених для лікування ХП, але її тривалий прийом, прогресування захворювання вважаються важливими факторами ризику розвитку моторних і немоторних ускладнень.

Сафінамід, пероральна похідна α-аміноаміду, затверджений для лікування середньої та пізньої стадій ХП як додаткова терапія до стабільної дози леводопи (самостійно чи в поєднанні з іншими методами лікування). Препарат має подвійний механізм дії: він діє як потужний селективний зворотний інгібітор моноамінооксидази типу В і водночас модулює вивільнення глутамату. Рандомізовані контрольовані випробування сафінаміду як додаткової терапії продемонстрували покращення клінічного статусу пацієнтів, якості їхнього життя, а також відзначили зниження інтенсивності хронічного болю, лабільності настрою та проблем зі сном, асоційованих із ХП. Водночас дослідження показали низький відсоток розвитку побічних ефектів на тлі прийому препарату.

Метою цього дослідження було оцінити вплив сафінаміду як доповнення до лікування леводопою за шкалою CGI-С (Клінічна глобальна вираженність змін). Вторинними результатами були безпека, переносимість і вплив на тяжкість дискінезії.

У дослідженні взяли участь 213 учасників із ХП, які розпочали лікування сафінамідом на додаток до регулярної терапії леводопою відповідно до щоденної клінічної практики. Зі 178 пацієнтів покращення моторних і немоторних симптомів було виявлено в 76,4 та 26,2% ­відповідно. Інші 35 учасників передчасно відмовилися від прийому препарату через побічні ефекти. У 2% хворих спостерігалися небажані реакції у вигляді шлунково-кишкових розладів.

Наведені дані підтверджують, що сафінамід є ефективним і безпечним доповненням до терапії леводопою при ХП. Окрім того, препарат може забезпечувати додаткове клінічне покращення в пацієнтів із ХП, які раніше лікувалися іншими інгібіторами моноамінооксидази типу В.

Marti-Andres G. et al. Special issue progression of cognitive decline in older adults with Parkinson’s. 
Brain Sciences MDPI 2019 Oct; 9 (10): 272.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 5 (474), березень 2020 р.

Материалы по теме

22.11.2020 Депресія – ​поширений гетерогенний стан із хронічним та рецидивним перебігом, який часто спостерігається в умовах первинної ланки медичної допомоги. Сімейні лікарі, терапевти, педіатри нерідко стикаються із проблемами діагностики й лікування депресії. До вашої уваги представлено огляд статті P. Ramanuj et al., опублікованої у виданні BMJ (2019; 365: l835), де на підставі доказових даних охарактеризовано […]

Авторы:Ignacio J. Ansoteguia, Giovanni Meliolib, GiorgioWalter Canonicab та ін. 05.05.2020   Стаття у форматі PDF Відкриття IgE-антитіл у кінці 1960-х рр. дало можливість використовувати їх як специфічний біомаркер для ідентифікації алергічних захворювань (АЗ), зумовлених алергенами довкілля (зазвичай білками). У традиційних тестах на виявлення IgE-антитіл, таких як шкірні прик-тести (ШПТ) та тести на виявлення специфічних IgE (sIgE) in vitro, використовують неочищені екстракти, отримані з джерела алергену, […]

15.11.2020 Пандемія COVID-19, яка восени продовжила набирати оберти, суттєво порушує роботу системи охорони здоров’я та ставить під загрозу її здатність відповідати на щоденні виклики. У медичних закладах, розташованих у регіонах поширення COVID-19, хірургічним відділенням пропонують звести до мінімуму чи тимчасово відкласти планові оперативні втручання. Ступінь скорочення обсягу роботи хірургічних відділень залежить від стану систем охорони […]

09.09.2020   Стаття у форматі PDF Пандемія COVID-19 стала глобальним викликом для особливо вразливих категорій населення із хронічними захворюваннями, зокрема ревматичними. Виникло серйозне занепокоєння щодо застосування протизапальних та біологічних хворобомодифікувальних препаратів (ХМП), які допомагають підтримувати ремісію, але потенційно можуть обтяжувати перебіг інфекції. Пацієнтів насамперед цікавить, чи підвищується ризик інфікування та тяжкого перебігу COVID-19, а також чи потрібно їм припиняти терапію біологічними засобами? На ці запитання […]

Авторы: Э.М. Ходош, к. мед. н., доцент Харьковской медицинской академии последипломного образования, КНП «Городская клиническая больницы № 13» Харьковского городского совета, член Европейского респираторного общества (European Respiratory Society – ​ЕRS), В.С. Крутько, д. мед. н., профессор, кафедра фтизиатрии и пульмонологии Харьковской медицинской академии последипломного образования; О.К. Яковенко, к. мед. н., заведующий отделением пульмонологии КП «Волынская […]

10.11.2020 Статья в формате PDF Весной этого года эксперты ВОЗ представили руководство для оценки статуса железа в организме, а также мониторинга и анализа эффективности лечебных мероприятий по нормализации баланса железа на основании определения уровня ферритина. Ключевые слова: статус железа, анемия, перегрузка железом, ферритин, железосодержащие добавки, маркеры воспалительного процесса. Железо является исключительно важным микроэлементом, играющим большую роль в транспорте кислорода, синтезе ДНК […]

Авторы: С.М. Ткач, д. мед. н., профессор, Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев 03.11.2020 Статья в формате PDF Под понятием «диарея» обычно рассматривается учащенное опорожнение кишечника (как правило, чаще 4 раз в день) с изменением характера каловых масс.  Критериями диареи является стойкое повышение содержания жидкости в испражнениях с 60-75% до 85-90% или увеличение их массы – до более 200 г в сутки на фоне западной […]

Авторы: G. Hindricks, T. Potpara, N. Dagres і співавт. 01.11.2020 Стаття у форматі PDF Складність фібриляції передсердь (ФП) як захворювання зумовлює важливість багатогранного та мультидисциплінарного підходу до ведення пацієнтів із таким станом й активного їх залучення до контролю хвороби. Протягом останніх років у діагностиці та лікуванні ФП відбувся значний прогрес, який відображено в цьому виданні рекомендацій. Основні поняття ФП являє собою надшлуночкову тахіаритмію з некоординованою електричною активністю передсердь та їх неефективними […]

01.11.2020 Стаття у форматі PDF Фібриляція передсердь (ФП) є найпоширенішою стійкою аритмією, в Європі та США її діагностують у кожного четвертого дорослого середнього віку. На відміну від шлуночкових аритмій ФП безпосередньо не загрожує життю. Проте гострі порушення гемодинаміки, спричинені ФП, а також мозковий інсульт й інші тромбоемболічні ускладнення є причиною госпіталізацій, інвалідизації та смерті пацієнтів. […]

Авторы: Ю.В. Марушко, д. мед. н., професор, завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти, Т.В. Гищак, д. мед. н., професор кафедри педіатрії післядипломної освіти, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ 01.11.2020 Велоергометрія – одна з основних навантажувальних проб у кардіології, що дозволяє оцінити толерантність до фізичного навантаження і виявити патологічні зміни серцево-судинної системи, які виникають при фізичному навантаженні. Толерантність до фізичного навантаження, або фізична працездатність, є сумарним показником фізіологічних можливостей […]