перейти в архив

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 3 (52), 2020 р.

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 3 (52), 2020 р.

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 3 (52), 2020 р.

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 3 (52), 2020 р.

Скачати PDF

ПУЛЬМОНОЛОГІЯ

3-5 НЕ-біоеквівалентність: чим оригінальний антибактеріальний препарат іміпенем/циластатин відрізняється від генериків
Всесвітня організація охорони здоров’я та установи, які регулюють обіг лікарських засобів (DRA – ​Drug Regulatory Agencies), використовують термін «біоеквівалентність» для позначення ідентичності оригінальних лікарських препаратів та їхніх копій, так званих генериків. Генерики, за визначенням Європейської федерації асоціацій фармацевтичних виробників (EFPIA), – ​це відтворення інноваційного препарату, на який закінчився термін патентного захисту. Своєю чергою, біоеквівалентність лікарських препаратів означає, що оригінальний лікарський засіб і генерик містять таку саму концентрацію діючої речовини (фармакологічна еквівалентність) та характеризуються однаковим фармакокінетичним профілем (фармакокінетична еквівалентність)
10-13 Патогенетична терапія коронавірусної пневмонії при COVID-19
В.С. Копча, д. мед. н., професор, А.М. Бондаренко, Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради (КМР), КП «Криворізький Центр здоров’я» КМР
Уже втретє за останні 20 років у світі виникають спалахи поширених епідемій коронавірусних інфекцій, які характеризуються доволі високою контагіозністю і високим рівнем летальності. Усі вони були зумовлені вірусами одного й того ж типу – ​бета-коронавірусами (родина Coronaviridae, підродина Coronavirinae, рід Betacoronavirus). У 2002 р. це була епідемія SARS (від англ. Severe Acute Respiratory Syndrome), або тяжкий гострий респіраторний синдром, спричинений вірусом SARS, – ​CoV-1 (підрід В бета-коронавірусів), у 2012-2015 рр. – ​епідемія MERS (від англ. Middle East Respiratory Syndrome), або Близькосхідний респіраторний синдром, зумовлений MERS-CoV (підрід С бета-коронавірусів), і вже у 2019 р. – ​пандемія COVID-19, або також SARS, спричинений вірусом SARS-CoV-2. Ця пандемія коронавірусної інфекції (COVID-19) триває на планеті скоро вже рік.
16-17 Антибіотики в лікуванні та профілактиці загострень хронічного обструктивного захворювання легень
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) – ​одна з провідних причин захворюваності та смертності в усьому світі. Згідно з результатами аналізу масштабних епідеміологічних досліджень станом на 2010 рік у світі налічувалося 384 млн хворих на ХОЗЛ, а рівень захворюваності становив 8,4-15%. Щороку від ХОЗЛ помирає приблизно 3 млн осіб, і, зважаючи на зростання поширеності куріння та забруднення повітря, передбачається,  що до 2030 року жертвами цієї хвороби стануть 4,5 млн людей
24-27 Доброкачественные опухоли легких и бронхов: клинические, морфологические, эндоскопические и лучевые аспекты диагностики
Э.М. Ходош, к. мед. н., доцент Харьковской медицинской академии последипломного образования, КНП «Городская клиническая больницы № 13» Харьковского городского совета, член Европейского респираторного общества (European Respiratory Society – ​ЕRS), В.С. Крутько, д. мед. н., профессор, кафедра фтизиатрии и пульмонологии Харьковской медицинской академии последипломного образования; О.К. Яковенко, к. мед. н., заведующий отделением пульмонологии КП «Волынская областная клиническая больница», эксперт по пульмонологии Управления охраны здоровья Волынской ОГА, председатель «Общества пульмонологов и фтизиатров Волынской области им. М. Марунчука», член ЕRS
28-29 Муколітична терапія при хронічному обструктивному захворюванні легень: огляд ефективності карбоцистеїну
Хронічне обструктивне захворювання легень – ​одна з провідних причин захворюваності та смертності в усьому світі. Унаслідок ХОЗЛ щороку помирає майже 3 млн осіб. Економічний і соціальний тягар ХОЗЛ негативно позначається на здоров’ї популяції, а показники захворюваності, поширеності та смертності різняться не тільки між країнами, але й в різних групах населення в межах однієї країни. Це пояснюється різними методами обстеження, ­діагностичними критеріями та аналітичними підходами, які застосовують в епідеміологічних дослідженнях. Програма «Тягар обструктивного захворювання легень» (BOLD) використовує стандартизовану методологію, що включає опитувальники та до- і пост­бронходилататорну спірометрію для оцінки поширеності й факторів ризику ХОЗЛ у світовій популяційній когорті пацієнтів у віці ≥40 років

АЛЕРГОЛОГІЯ

30-31 Біластин – сучасний антигістамінний препарат для лікування алергічного риніту та хронічної спонтанної кропив’янки
John N. Kraft, Gordon L. Sussman, Канада
Антигістамінні препарати (AГП) І покоління, досвід використання яких перевищує 75 років, належать до безрецептурних препаратів, і їх з легкістю можна придбати без призначення лікаря. Однак їх використання, зокрема дифенгідраміну та гідроксизину, пов’язують із виникненням багатьох серйозних побічних ефектів. Зважаючи на більш оптимальний профіль користь/ризик АГП ІІ покоління, Европейська глобальна мережа з алергії та бронхіальної астми GA2LEN рекомендує відмовитися від безрецептурного продажу АГП І покоління.
34-35 Сучасні аспекти лікування бронхіальної астми та алергічного риніту
На початку вересня, у рамках проекту безперервного професійного розвитку лікарів, відбувся вебінар, присвячений сучасним підходам ведення пацієнтів із порушеннями дихання алергічного генезу в різному віці. Захід був організований Національною медичною академією післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (м. Київ) та групою компаній «МедЕксперт» для лікарів загальної практики, педіатрів і фахівців суміжних спеціальностей. На вебінарі обговорювалися актуальні питання ведення пацієнтів із поєднаною алергічною патологією, а саме алергічним ринітом і бронхіальною астмою.

ОТОЛАРИНГОЛОГІЯ

39 Нове застосування 0,5% розчину повідон-йоду в отоларингологічній практиці під час пандемії COVID-19
В умовах епідемії COVID-19 мільйони лікарів усього світу наражаються на підвищений ризик зараження цією небезпечною інфекцією. Насамперед це стосується медичних працівників, які контактують зі слиною пацієнта, – оториноларингологів, стоматологів тощо. Зменшити ризик контакту з вірусом допомагають антисептики з віруліцидними властивостями, до яких належить повідон-йод (ПВП-І). У статті розповідається про способи застосування ПВП-І, що продемонстрували ефективність у клінічній практиці.

МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ПРОБЛЕМИ

14-15 Спадковий ангіоневротичний набряк: клінічна картина та доступні стратегії лікування
Спадковий ангіоневротичний набряк (САН) – ​рідкісне генетично-детерміноване захворювання з аутосомно-домінантним типом успадкування. Клінічна картина САН характеризується періодичними епізодами набряку підшкірної або підслизової клітковини з будь-якою локалізацією (найчастіше кінцівок), а також нападами інтенсивного болю в животі. Клінічна картина САН часто нагадує таку при алергічних реакціях, тим самим дезорієнтуючи лікарів тоді, коли застосування антигістамінних препаратів, глюкокортикоїдів та адреналіну не має жодного ефекту. Аналогічно гострий біль у животі – ​ще один характерний симптом САН – ​може імітувати гостру хірургічну патологію та призводити до непотрібних оперативних втручань.
19-20 Ефективність бедаквіліну в лікуванні мультирезистентного туберкульозу в США
У 2012 р. Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США схвалило використання лікарського засобу бедаквіліну фумарат у складі комбінованої терапії туберкульозу (ТБ) з множинною лікарською стійкістью, так званий мультирезистентний ТБ, і ТБ із широкою лікарською стійкістю. У цьому огляді йдеться про результати лікування, безпеку і переносимість бедаквіліну в невеликій вибірці пацієнтів у період із вересня 2012 по серпень 2016 року. Дані були зібрані ретроспективно в рамках 4 різних протитуберкульозних програм. Результати показали, що, незважаючи на широкий профіль резистентності, застосування бедаквіліну продемонструвало значні успіхи в лікуванні цієї форми ТБ
32-33 Погляд дитячого гастроентеролога на проблему алергічних реакцій, або 7 міфів про алергію
завідувачка кафедри педіатричної гастроентерології та нутриціології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, доктор медичних наук, професор Ольга Юріївна ­Білоусова
Проблема алергічних реакцій дуже поширена в педіатричній практиці, тому чітке розуміння причин їх виникнення є гарантією успішного контролю цих захворювань. Перші згадки про харчову алергію датуються 400 роком до нашої ери. Ще Гіппократ описував клінічні прояви, схожі на алергічні, у дітей після вживання коров’ячого молока. 200 років потому вже Гален описав такі прояви в дітей після вживання козячого молока, яке сьогодні вважається гіпоалергенним. Кожен авторитетний лікар свого часу описував ті чи інші алергічні прояви, але, незважаючи на це, довгий час медики не могли зрозуміти суті цієї патології
36-38 Післяопераційні легеневі ускладнення
A. Miskovic, A.B. Lumb, Велика Британія
Термін «післяопераційне легеневе ускладнення» охоплює майже будь-яке ускладнення, яке вражає дихальну систему після наркозу та операції. Європейська робоча група періопераційного клінічного результату розглядає респіраторну інфекцію, дихальну недостатність, плевральний випіт, ателектаз, пневмоторакс, бронхоспазм та аспіраційний пневмоніт як багатокомпонентні події та визначають пневмонію, гострий респіраторний дистрес-синдром і легеневу емболію як окремі несприятливі наслідки

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

21 В Україні погіршився рівень виявлення туберкульозу. «Лікарі без кордонів» наголошують на важливості безперервного лікування туберкульозу під час COVID-19
Україна – ​одна з найбільш уражених туберкульозом (ТБ) країн у світі. Симптоми ТБ подібні до таких при COVID-19, і, щоб не зволікати з виявленням випадків, своєчасною діагностикою та початком лікування, медична гуманітарна організація «Лікарі без кордонів» / Mеdecins Sans Frontiеres (MSF) закликає національні органи охорони здоров’я вважати хворих на ТБ групою особливого ризику в період епідемії на COVID-19
22-23 Грип: чи варто недооцінювати?