Діагностика депресії як важлива частина комплексної людино-орієнтованої допомоги ВІЛ-інфікованим пацієнтам в Україні

23.10.2020

Україна є лідером у Європі за масштабами поширення ВІЛ-інфекції. Згідно з оцінками експертів Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІД (UNAIDS), в Україні живе близько 240 тис. 
ВІЛ-інфікованих осіб. У таких хворих спостерігається вищий ризик розвитку психічних розладів, водночас ті, хто страждають на психічні захворювання, мають більшу вірогідність інфікування ВІЛ. Депресія є одним із найчастіших супутніх станів серед ВІЛ-інфікованих пацієнтів. За наявними даними, поширеність депресії серед осіб, які живуть із ВІЛ, становить від 20 до 40%. У людини з легкою формою депресії з’являються певні труднощі у виконанні звичайних справ, але це майже не впливає на загальний результат і функціонування. За тяжкої форми пацієнт неспроможний виконувати навіть щоденну домашню роботу.

Антиретровірусна терапія (АРТ) в Україні є обов’язковим складником комплексної медичної допомоги ВІЛ-­інфікованим із 2002 р., оскільки дієва АРТ сприяє суттєвому зниженню захворюваності та смертності, пов’язаних із ВІЛ-інфекцією. Доведено, що для ефективності АРТ важливі регулярність та безперервність лікування, так звана прихильність пацієнта (комплаєнс). В осіб із ВІЛ та депресією частіше відзначається низька ефективність АРТ [9]. 

Депресію пов’язують із такими чинниками, як [10-15]:

  • недостатня прихильність до АРТ;
  • пропускання візитів до лікаря;
  • прискорення клінічного прогресування ВІЛ-інфекції;
  • вищі показники смертності.

Послуги для людей, які живуть із ВІЛ, часто не включають діагностику проблем психічного здоров’я. Водночас пацієнти нерідко не розкривають свого психологічного стану фахівцям охорони здоров’я через страх бути стигматизованими. Медпрацівники часто не вміють виявляти психологічні проблеми, але навіть коли вони це роблять, то часто не вживають необхідних заходів для подальшої оцінки, допомоги і перенаправлення хворих [16].

У зв’язку з високою поширеністю депресії серед осіб, які живуть із ВІЛ, Європейське клінічне товариство СНІДу (EACS) розробило рекомендації щодо скринінгового обстеження на депресію всіх ВІЛ-інфікованих пацієнтів із метою своєчасного виявлення та подальшого лікування. Нині у розпоряд­жен­ні клініцистів є ціла низка валідованих скринінгових опитувальників для виявлення депресії [17-20].

Не діагностована вчасно депресія у ВІЛ-позитивної людини без призначення відповідної терапії погіршує процес лікування ВІЛ. Дослід­жен­ня щодо поширення депресії серед ВІЛ-інфікованих осіб в Україні не проводилися.

Було виконане дослід­жен­ня, мета якого – з’ясувати поширеність депресії серед ВІЛ-інфікованих пацієнтів та оцінити ефективність АРТ в осіб, які отримували супутнє лікування із приводу психічних розладів.

Матеріали й методи дослід­жен­ня

Скринінг пацієнтів та оцінка лікування

Для реалізації поставленої мети було обстежено 976 ВІЛ-позитивних пацієнтів, що перебували під медичним наглядом у Центрах СНІДу восьми регіонів Ук­раїни (Київська, Луганська області, м. Одеса, м. Херсон, м. Харків, м. Кропивницький, м. Маріуполь, м. Боярка) протягом травня 2018 – ​серпня 2019 рр. Аналіз даних скринінгу на депресію та тривогу проводили з використанням госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS). Анкети пацієнти заповнювали самостійно після попереднього інструктажу.

Шкала складалася з 14 тверджень, розділених на дві підшкали: тривоги й депресії. Кожному тверд­жен­ню відповідали чотири варіанти відповідей. Результат оцінював лікар шляхом підрахунку суми балів за кожною підшкалою, який відповідав одному з трьох варіантів:

  • норма (відсутність ознак тривоги та/або депресії);
  • субклінічно виражена тривога та/або депресія;
  • клінічно виражена тривога та/або депресія.

За умови виявлення субклінічної або клінічно вираженої тривоги/депресії згідно з результатами скринінгу пацієнтів направляли до лікаря-психіатра з метою подальшого обстеження, встановлення діагнозу та, за потреби, призначення лікування. Отримані дані фіксували у медичній документації.

Ефективність АРТ аналізували шляхом оцінки рівня вірусного навантаження (ВН) ВІЛ через 12 місяців від початку АРТ та лікування психічних розладів у 31 АРТ-наївних ВІЛ-інфікованих пацієнтів із коморбідним депресивним розладом. Вірусологічною ефективністю АРТ вважалася здатність досягти зменшення ВН ВІЛ до невизначуваного рівня (<1000 копій/мл) через шість місяців від початку АРТ.

Статистичний аналіз

Для статистичної обробки результатів використовували параметричні та непараметричні методи варіа­ційної статистики за допомогою програми Statistica. Залежно від завдання дослід­жен­ня та типу даних, були застосовані такі статистичні методи, як одновимірний/двовимірний розподіл, або крос-табуляція; регресійний аналіз (логістична регресія). Для пояснення закономірностей змін параметрів та доведення їхньої зв’язаності застосовували кореляційний аналіз. Відмінності вважали достовірними при р<0,05.

Результати дослід­жен­ня та обговорення

Характеристики учасників дослід­жен­ня та отримані результати відображені у таблиці. Проведене обстеження показало, що серед 976 пацієнтів у 355 (36,37%) було встановлено діагноз «депресія», яку достовірно частіше виявляли у жінок – ​220 (61,97%), ніж у чоловіків – ​135 (38,03%); p<0,0001.

Діагностика депресії як важлива частина комплексної  людино-орієнтованої допомоги ВІЛ-інфікованим пацієнтам в Україні

Третина обстежених хворих (n=297; 30,43%) мали виразний імунодефіцит (СD-4-лімфоцити <200 клітин/мкл), що свідчить про пізній початок АРТ. Переважна більшість обстежених (n=798; 82,61%) отримували АРТ, у них було продемонстровано ефективність лікування (вірусологічну відповідь).

Серед 355 хворих на депресію 86 (24,23%) не розпочали лікування із приводу психічного здоров’я. Вірусологічна ефективність АРТ у ВІЛ-інфікованих пацієнтів із коморбідним депресивним розладом становила 64,5%; у 20 осіб із 31 вдалося досягти невизначуваного рівня ВН ВІЛ через 12 місяців від початку лікування.

Невизначуваний показник ВН вказує на високу прихильність до АРТ та поліпшує прогноз лікування ВІЛ-­інфекції. Отримані дані свідчать про позитивний влив на ефективність терапії ВІЛ запровад­жен­ня інтегрованої медичної допомоги, орієнтованої на потреби людей, які живуть із ВІЛ.

Висновки

У межах проведеного дослід­жен­ня у третини ВІЛ-­інфікованих хворих, переважно жіночої статі, при поглибленому обстеженні було діагностовано депресію. Застосування комплексного інтегрованого людино-­орієнтованого підходу, частиною якого є виявлення та терапія депресії, сприяє підвищенню ефективності лікування ВІЛ-інфекції.

Список літератури знаходиться в редакції

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 3 (54) 2020 р.
 

Материалы по теме

09.09.2020   Стаття у форматі PDF Пандемія COVID-19 стала глобальним викликом для особливо вразливих категорій населення із хронічними захворюваннями, зокрема ревматичними. Виникло серйозне занепокоєння щодо застосування протизапальних та біологічних хворобомодифікувальних препаратів (ХМП), які допомагають підтримувати ремісію, але потенційно можуть обтяжувати перебіг інфекції. Пацієнтів насамперед цікавить, чи підвищується ризик інфікування та тяжкого перебігу COVID-19, а також чи потрібно їм припиняти терапію біологічними засобами? На ці запитання […]

Авторы: Jiri Beran, професор, кафедра тропічної медицини і медицини подорожей та імунізації Інституту післядипломної освіти в м. Прага, Чеська Республіка 04.08.2020 Стаття в форматі PDF Відповіді на часті питання медичних працівників 24-26 квітня, у рамках робочої програми Першого міжнародного on-line конгресу «Pandemic STOP», було заслухано доповідь професора Жирі Берана, завідувача кафедри тропічної медицини і медицини подорожей та імунізації Інституту післядипломної освіти в Празі, директора […]

04.08.2020   (Перегляд 25.06.2020) Рекомендації IDSA щодо лікування та ведення пацієнтів з COVID-19 Adarsh Bhimraj, Rebecca L. Morgan, Amy Hirsch Shumaker, Valery Lavergne, Lindsey Baden, Vincent Chi-Chung Cheng, Kathryn M. Edwards, Rajesh Gandhi, Jason Gallagher, William J. Muller, John C. O’Horo, Shmuel Shoham, M. Hassan Murad, Reem A. Mustafa, Shahnaz Sultan, Yngve Falck-Ytter Рекомендація 1. Гідроксихлорохін/хлорохін рекомендовано […]

04.08.2020 Читати статтю на сайте Клінічна іммунологія. Алергологія. Інфектологія Актуальна тема: Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)

04.08.2020   Читати статтю на сайте Клінічна іммунологія. Алергологія. Інфектологія Актуальна тема: Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)

01.08.2020 Стаття в форматі PDF Показники захворюваності та смертності від інфекцій нижніх дихальних шляхів (ІНДШ) залишаються високими в усьому світі. Емпірична терапія, яка використовується в переважній більшості випадків при ІНДШ, може виявитися неефективною в разі вибору препарату на основі спектра його дії, а не фармакологічних властивостей і профілю резистентності. А це підвищує прямі та непрямі витрати на здоров’я. Саме ця проблема стала основою прийняття консенсусу за методом […]

Авторы: Н. Szajewska, A. Guarino, I. Hojsak та ін. 28.07.2020 Стаття у форматі PDF Оновлені рекомендації ESPGHAN-2020 Робоча група (РГ) з питань пре- та пробіотиків Європейського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та нутриціології (European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition, ESPGHAN) у 2020 році розробила оновлені рекомендації щодо застосування пробіотиків при гострому гастроентериті (ГГЕ) у раніше здорових немовлят і дітей. Ці рекомендації не стосуються дітей […]

20.07.2020 Огляд оновлених рекомендацій Європейського товариства кардіологів В умовах пандемії, спричиненої коронавірусною інфекцією, особливо вразливими є пацієнти  із серцево-судинними захворюваннями, зокрема з порушеннями серцевого ритму. Крім того, сама інфекція SARS-CoV-2 часто є тригером розвитку аритмії. Особливо чітко це проявляється в разі тяжкого перебігу COVID-19. Так, поширеність аритмій у хворих, які перебувають у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії, істотно перевищує відповідний показник в інших пацієнтів у стаціонарі (44,4 та 6,9% […]

Авторы: фахівець із розробки лікарських засобів, кандидат хімічних наук Анатолій Севастянович Шаламай і науковий керівник відділення реанімації та інтенсивної терапії ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України» (м. Київ), член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Олександр Миколайович Пархоменко 08.07.2020 Стаття в форматі PDF Пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19), поза сумнівом, є […]

Авторы: H. Skulstad, B. Cosyns, B. Popescu и соавт. 20.06.2020 Рекомендации EACVI о мерах предосторожности, показаниях, приоритетности исследований, защите пациентов и медицинского персонала Продолжение. Начало в № 7. Показания к другим методам ЭхоКГ Показания к стресс-ЭхоКГ, а также к другим визуализирующим стресс-исследованиям очень ограничены при пандемии COVID-19, их проведения следует избегать у пациентов с острой инфекцией. Коронарная КТ-ангио­графия должна быть предпочтительным методом, если больных […]